Автономна (вегетативна) нервова система

Значення автономної нервової системи. Автономна нервова система регулює діяльність внутрішніх органів і судин, секрецію залоз, роботу серця та процеси обміну. Вегетативні волокна підходять і до скелетних м'язів, але при збудженні вини не викликають скорочення м'язів, а лише підвищують у них обмін речовин, тобто стимулюють їхню працездатність. Такий вплив нервової системи на діяльність органа називають трофічним. Автономна нервова система справляє трофічний вплив і на центральну нервову систему.

Загальний план будови автономної нервової системи. Центри автономної нервової системи розташовані у стовбурі мозку і спинному мозкові. Периферична частина складається з нервових вузлів і нервових волокон. Відростки клітин (з яких утворені вегетативні центри) виходять із спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів, а з головного мозку — у складі черепних нервів і закінчуються у периферичному нервовому вузлі (ганглії). Ці відростки називають прегангліонарними волокнами. Вони білого кольору, вкриті мієліновою оболонкою, їхні тіла розташовані в центральній нервовій системі. Відростки клітин (нервові волокна), які відходять від гангліїв і закінчуються біля органів які вони іннервують називаються постгангліонарними. Вони не покриті мієліновою оболонкою, мають сірий колір.

Таким чином, шлях від центра до органа, що іннервується, у автономній нервовій системі складається з двох нейронів. І це типова ознака автономної нервової системи. У цьому відношенні так звана соматична нервова система, що іннервує скелетні м'язи, шкіру, зв'язки, сухожилля, відрізняється від вегетативної нервової системи. У соматичній нервовій системі нервові волокна від центральної нервової системи доходять не перериваючись до органа, що вони іннервують.

Па підставі особливостей будови і деяких фізіологічних відмінностей автономну нервову систему поділяють на симпатичну і парасимпатичну частини.

Симпатична частина. Центри симпатичної частини автономної нервової системи розташовані в грудних і поперекових сегментах спинного мозку (від І грудного до І—IV поперекового). Тут у бокових рогах сірої речовини спинного мозку лежать тіла нейронів, аксони яких виходять із спинного мозку у складі передніх корінців і у вигляді окремої гілки спрямовуються до симпатичного стовбура. Симпатичні ганглії розташовані по обидва боки хребта, утворюючи два симпатичних стовбури. Кожний симпатичний стовбур являє собою ланцюг нервових вузлів, з'єднаних один з одним.

В гангліях пограничного стовбура переривається більшість симпатичних прегангліонарних нервових волокон. Проте деяка частина їх тут не переривається і доходить до вузлів нервових сплетень (черевне, серцеве, верхньо-і нижньокрижове). В них перериваються симпатичні прегангліо-нарні нервові волокна, які пройшли без перерви вузли пограничного стовбура.

Симпатичні нерви іннервують фактично всі органи і тканини організму.

Парасимпатична частина. Тіла центральних парасимпатичних нейронів містяться в спинному, довгастому і середньому мозку. В спинному мозку парасимпатичні нервові клітини розташовуються від II до IV крижового сегмента.

В стінках органів малого таза розташовані внутрішньостінні вузли, від яких відходять постгангліонарні волокна, які іннервують гладенькі м'язи і залози нижньої частини травного каналу, сечовидільні, внутрішні і зовнішні статеві органи.

Із довгастого мозку виходять парасимпатичні волокна VII, IX, X і XII черепних нервів. Головна маса парасимпатичних волокон, які виходять із довгастого мозку, покидає його в складі блукаючого нерва. Його численні волокна іннервують органи шиї, грудей і живота.

Парасимпатичні нейрони середнього мозку утворюють ядро, яке лежить на дні водопроводу мозку. У складі III пари черепних нервів (окоруховий нерв) волокна підходять до війкового вузла, який міститься в задній частині очної ямки. Післявузлові волокна іннервують м'яз, який звужує зіницю.

Ганглії парасимпатичної частини автономної нервової системи розташовані у стінках внутрішніх органів або поблизу від них. Це відмітна особливість парасимпатичної частини автономної нервової системи. Внутрішньоорганні ганглії розташовані в м'язових стінках серця, бронхів, стравоходу, шлунка, кишок, жовчного міхура, сечового міхура, а також у залозах зовнішньої і внутрішньої секреції. В парасимпатичній частині автономної нервової системи постгангліонарні волокна, на відміну від симпатичних волокон, короткі.

Функції автономної нервової системи. Більшість внутрішніх органів має подвійну іннервацію: до кожного з них підходять два нерви — симпатичний і парасимпатичний. Автономна нервова система регулює роботу внутрішніх органів, обмін речовин, пристосовуючи органи до поточних потреб організму. На численні органи симпатичний і парасимпатичний нерви справляють протилежний вплив. Так, симпатичний нерв прискорює і посилює роботу серця, а парасимпатичний (блукаючий) гальмує; парасимпатичний нерв зумовлює скорочення кільцевої мускулатури райдужної оболонки ока і у зв'язку з цим звуження зіниці, а симпатичний нерв спричиняє розширення зіниці (скорочення радіальної мускулатури райдужної оболонки).

Симпатична частина автономної нервової системи сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстрених умовах, коли потрібне напруження всіх його сил. Парасимпатична частина автономної нервової системи — система «відбою», вона сприяє відновленню витрачених організмом ресурсів.

Всі відділи автономної нервової системи підпорядковані вищим вегетативним центрам, розташованим у проміжному мозкові. До центрів автономної нервової системи надходять імпульси від ретикулярної формації стовбура мозку, мозочка, підзгір'я, підкіркових ядер і кори великого мозку.