Модуль і структурна та функціональна організація організму людини

Тема 1. Анатомія та фізіологія - науки які вивчають структури та механізми, що забезпечують життєдіяльність людини. План

1. Предмет анатомії, фізіології та генетики, їх взаємозв’язки з іншими науками.

2. Історія розвитку анатомії та фізіології.

3. Закономірності росту і розвитку дитини.

4. Закономірності онтогенезу, поняття вікової норми.

5. Періодизація онтогенезу, її критерії.

6. Критичні періоди в розвитку дітей і підлітків.

Рекомендована література:

1. Анатомія та фізіологія з патологією (за ред. Я.І.Федонюка. Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001р.

2. Ермолаев Ю. А. Возрастная физиология. Учебное пособие для студентов пед. вузов. – М.: Высшая школа, 1985.

3. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни. –К. Ред. шк. 1977.

4. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. – М: Просвещение, 1986.

5. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров’я: Навч.посібн. –К. Фенікс,1998.

6. Хоменко Б.Г., Дідков О.М. Анатомія і фізіологія дитячого організму: Навчальний посібник. – К.: НПУ ім. Драгоманова, 2004.

7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М: Просвещение, 1990.

Предмет анатомії, фізіології та генетики, їх взаємозв’язки з іншими науками.

Анатомія людини – наука що вивчає форму та будову організму людини, а також закономірності розвитку цієї будови у їхній функціональній взаємодії з навколишнім середовищем, враховуючи вікові зміни, статеві відмінності та індивідуальні особливості.

Слово «анатомія» означає розчленовування, розсічення і походить від грецького слова «anatemno» «розсікаю». Таким чином, назва цієї науки започаткована найменуванням одного з її методів дослідження. Протягом довгого часу метод розсічення був єдиним для вивчення будови тіла людини.

Фізіологія — наука про функції живого організму як єдиного цілого, про процеси, які відбуваються в ньому, і механізми його діяльності. Основне завдання фізіології — розкриття законів життєдіяльності живого організму і керування ними.

До теперішнього часу фізіологія людини і тварин накопичила великий фактичний матеріал. Це привело до того, що від фізіології як цілісної науки про функції організму відокремились і стали самостійними кілька наукових напрямів. Серед них самостійною галуззю фізіології стала також вікова фізіологія.

Вікова фізіологія вивчає особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу; функції органів, систем органів і організму в цілому в міру його росту і розвитку, своєрідність цих функцій на кожному віковому етапі.

Будова і функції будь-якого органа нерозривно зв'язані. Але не можна пізнати будови і функції організму, його органів, тканин і клітин, не знаючи їхнього розвитку та походження. Ось чому успіхи фізіології та анатомії тісно пов'язані з досягненнями генетики, гістології та цитології.

Генетика – наука про спадковість і мінливість організмів. Вона вивчає принципи збереження, передачі й реалізації генетичної інформації.

Гістологія – наука про будову, функції й розвиток тканин багатоклітинних організмів і людини.

Цитологія - наука про будову, функціонування та еволюцію клітин.

Для вивчення життєдіяльності будь-якого організму необхідне розуміння історії його видового розвитку — філогенезу. Тому у віковій фізіології широко використовують дані еволюційного вчення, простежують основні етапи розвитку тих чи інших органів тварин. Звідси стає зрозумілим зв'язок вікової фізіології з еволюційною фізіологією.

Еволюційна (порівняльна) фізіологія досліджує фізіологічні функції тваринних організмів у їхньому філогенетичному та індивідуальному розвитку.