2. 3. Загальна характеристика Олександрівського водосховища

Водний баланс

Олександрівський гідровузол і два гідроагрегати ГЕС введені в експлуатацію в квітні 1999 р., дещо пізніше у складі гідровузла введена в експлуатацію Ташлицька ГАЕС, для якої Олександрівське водосховище виконує функцію нижнього водоймища, що забезпечує наповнення верхнього водоймища в насосному режимі роботи ГАЕС і приймає назад зворотні води в турбінному режимі її роботи.

Наповнення Олександрівського водосховища відбувається в період весняного паводку, тобто в період, коли в р. Південний Буг є надлишки води, в інші періоди року витрати води пропускаються через водосховище транзитом. В даний час водосховище експлуатується в режимі добового регулювання річкового стоку. Основою прибуткового фактора водного басейну Олександрівського водосховища є приток з верхньої ділянки р. Південний Буг (від 1526,2 млн. м³ до 827,4 млн. м³), бокова приточність(від 0,85 до 5,05 млн. м³) , атмосферні опади, що випадають безпосередньо на водне дзеркало (4,45 – 4,05 млн. м³).

Основними витратними факторами водного балансу водоймища є стік, що надходить у нижній б'єф Олександрівського гідровузла, він складає від 1526,05 млн. м³ до 821,58 млн. м³.

Випаровування з водної поверхні водосховища складає 9,65 – 10,72 млн. м³. Забір води на зрошення и водозабезпечення дорівнює 0,01 млн. м³ на рік.

Аналіз водного балансу Олександрівського водосховища дозволяє виділити ряд основних факторів, котрі впливають на процеси формування якості води в ньому:

• Кількісні і якісні характеристики річкового стоку р. Південний Буг;

• Атмосферні опади, що випадають на водну поверхню водойми; випаровування з водної поверхні;

• Режим продувки Ташлицького водосховища;

• Режим експлуатації Олександрівського водосховища;

• Антропогенне навантаження. [4]

2. 4.Загальна характеристика р. Південний Буг

Свій початок Південний Буг бере поблизу с. Холодець Хмельницької області; тече переважно з північного заходу на південний схід і впадає у Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. До с. Новокостянтинів долина річки асиметрична, завширшки до 1,5 км, з низьким пологим лівим і більш високим та крутим правим схилом й широкою (0,6-1,2 км) заболоченою заплавою. Нижче, там, де річка перерізає Український кристалічний щит, долина звужується і нижче Вінниці має вигляд каньйону завширшки 200-300 м з крутими скелястими схилами. Ще нижче – до с. Олександрівка – долина широка з низькими пологими берегами та заплавою до 3,5 км. Річище у верхів'ї до с. Новокостянтинів має ширину 10-15 м, іноді – до 50 м, глибину – 0,2-0,5 м, швидкість течії незначна. Нижче ширина річки коливається від 20 до 200 м, глибина – від 0,5-1,5 м на перекатах до 2,5-5 м, іноді до 15 м на плесах, а швидкість течії – відповідно від 1,5 до 0,3 м/с. Від с. Олександрівка до гирла річище звивисте, завширшки від 80 до 1300 м. Нижче від м. Нова Одеса річка набирає характеру лиману з шириною до З0 км, глибинами – 4-7 м (іноді більше) з піщаним дном, частково замуленим. Стік р. Південний Буг розглядається як основний фактор формування якості води в водних об’єктах Південно-Українського енергокомплексу.

Води р. Південний Буг характеризуються як гідрокарбонатні, змішані за катіонним складом, з мінералізацією 0,6-0,7 г/л та невеликою загальною твердістю. У воді річки дещо підвищений вміст важких металів, таких як: мідь, залізо, марганець, цинк. За рядом показників якість води не задовольняє господарсько-питним, культурно-побутовим та рибогосподарським нормам водокористування.

У більшості випадків в р. Південний Буг та районі насосної станції підпитки водойми-охолоджувача не додержуються санітарні норми по індексу лактозо-кишкової палички (ЛКП), котра досягає в деяких місцях 24000, що пов’язано з скиданням промислових та госппобутових вод в річку вище Олександрівського водосховища.

Суттєвих змін концентрації речовин в долині Олександрівського водосховища не спостерігається.

З метою забезпечення безпеки і надзвичайних ситуацій при Кабінеті міністрів України рішенням від 23.03.1994 року №1 забов'язала станцію здійснювати продувку ставка-охолоджувача. Вона проводиться з метою зниження мінералізації вод, котре негативно впливає на термін роботи теплообмінного обладнання.

Продувка ТВО здійснюється в відповідності з «регламентом продувки Ташлицької водойми-охолоджувача відокремленого підрозділу «Південно-Українська АЕС» в річку Південний Буг з 28.03.94р», а на теперішній час скид продувочних вод здійснюється в Олександрівське водосховище через розсіюючий випуск, що розташований на відстані 220 км від гирла р. Південний Буг.

Р озсіюючий випуск представляє собою дві паралельні труби з 8 отворами на кожній, діаметром 250 мм. Відстань між отворами – 3 м. [2]

Рис. 1 Структура об’єктів Південно-Українського енергокомплексу.

1. Піденно-Українська АЕС

2. Ташлицька водойма-охолоджувач

3. Ташлицька ГАЕС

4. Олександрівська ГЕС

5. Олександрівське водосховище

6. Бакшалинське водосховище

7. м. Южноукраїнськ

8. смт. Олександрівка

9. с. Костянтинівка