
- •Про виконання програми виробничої практики
- •Загальна характеристика підприємства
- •2. Організаційна структура управління підприємства
- •3. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
- •4. Аналіз фінансових результатів роботи підприємства
- •Складання фінансової звітності підприємства
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
3. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
3.1. Аналіз структури балансу, складу майна та джерел його формування
Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення.
За даними балансу (див. дод. Е) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу — валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату.
Аналіз структури балансу починається з визначення зміни суми валюти балансу, а також побудови таблиць за основними розділами і деякими групами статей, які використовує КП «Козелецьводоканал».
За даними табл. 3.1.1 та 3.1.2, порівнюючи валюту балансу за 2011 та 2012 роки, бачимо, що вона зросла на 26269 (26514 – 245) тис. грн. Відбулося стрімке підвищення валюти балансу в результаті індексації житлового фонду і, відповідно, змінилася валюта вступного капіталу на початок 2012 року (див. дод. Є).
Далі визначається відхилення за кожним видом майна і джерел його утворення порівнянням даних двох років. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел його утворення.
Для початку проаналізуємо структуру балансу та розрахуємо відповідні відхилення по кожній статті активу і пасиву. Це представлено у табл. 3.3.1 та 3.3.2.
Таблиця 3.1.1
Структура балансу по активу КП «Козелецьводоканал»
Статті балансу |
2011 рік (тис. грн.) |
2012 рік (тис. грн.) |
Відхилення |
|
абсолютне (+; –) |
відносне, % |
|||
І. Необоротні активи Основні засоби
|
160
|
26059
|
+25899 |
16286,9 |
ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги Грошові кошти та їх еквіваленти Інші оборотні активи |
18
58
9
0 |
46
140
28
241 |
+28
+82
+19
+241 |
255,6
241,4
311,1
0 |
Баланс |
245 |
26514 |
+26269 |
17095 |
Аналіз таблиці 3.1.1 свідчить, що за два роки (2011 та 2012) відбулося стрімке збільшення всіх оборотних і необоротних активів, зокрема, основні засоби збільшились на 25899 (26059 – 160) тис. грн., виробничі запаси – на 28 тис. грн., дебіторська заборгованість за товари роботи і послуги – на 82 тис. грн., грошові кошти та їх еквіваленти – на 19 тис. грн. та інші оборотні активи також значно збільшились на 241 тис. грн.
Таблиця 3.1.2
Структура балансу по пасиву КП «Козелецьводоканал»
Статті балансу |
2011 рік (тис. грн.) |
2012 рік (тис. грн.) |
Відхилення |
|
абсолютне (+; –) |
відносне, % |
Продовження табл. 3.1.2
І. Власний капітал Статутний капітал Інший додатковий капітал Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
195
22
–103 |
8614
17627
–13 |
+8419
+17605
+90 |
4417,4
80122,7
–87,4 |
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів Інші забезпечення |
20 |
0 |
–20 |
0 |
ІV. Поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Поточні зобов’язання за рахунками: - з бюджетом - зі страхування - з оплати праці - із внутрішніх розрахунків Інші поточні зобов’язання |
0
45 18 41
0
7 |
6
50 33 66
131
0 |
+6
+5 +15 +25
+131
–7 |
0
111,1 183,3 160,9
0
0 |
Баланс |
245 |
26514 |
+26269 |
84908 |
Проаналізувавши структуру балансу по пасиву (табл. 3.1.2) також можна бачити значне збільшення власного капіталу, забезпечень наступних витрат і платежів та поточних зобов’язань. Отже, статутний капітал збільшився на 8419 (8614 – 195) тис. грн., інший додатковий капітал – на 17602 тис. грн., нерозподілений прибуток – на 90 тис. грн., інші забезпечення не змінилися, як були, так і залишились 20 тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги підвищилася на 6 тис. грн., поточні зобов’язання за рахунками: з бюджетом збільшились на 5 тис. грн., зі страхування – на 15 тис. грн., із внутрішніх розрахунків – на 131 тис. грн., а от інші поточні зобов’язання зменшились на 7 тис. грн.
Тепер проаналізуємо кожен розділів балансу, відповідно по активу і пасиву, визначивши питому вагу та відхилення структури (питомої ваги). Це показано у табл. 3.1.3 та 3.1.4.
Таблиця 3.1.3
Структура розділів балансу по активу КП «Козелецьводокканал»
Розділ балансу |
2011 рік
|
2012 рік
|
Відхилення структури, %
|
||
тис. грн. |
Питома вага, % |
тис. грн. |
Питома вага, % |
||
І. Необоротні активи
|
160 |
65,31 |
26059 |
98,28 |
32,97 |
ІІ. Оборотні активи |
85 |
34,69 |
455 |
1,72 |
–32,97 |
Баланс |
245 |
100 |
26514 |
100 |
0 |
На протязі двох років (2011, 2012) на підприємстві відбулося значне збільшення необоротних і оборотних активів, як ми могли це вже бачити із таблиці 3.1.1. Найбільшу питому вагу займають необоротні активи, відповідно вони склали 65,31% та 98,28%. А от оборотні активи займають вже меншу частку – 34,69% та 1,72%. Підрахувавши відхилення структури, можна бачити, що необоротні активи зросли на 32, 97% (98,28 – 65,31), а от оборотні активи зменшились на 32, 97% (1,72 – 34,69).
Таблиця 3.1.4
Структура розділів балансу по пасиву КП «Козелецьводоканал»
Розділ балансу |
2011 рік |
2012 рік
|
Відхилення структури, %
|
||||
тис. грн. |
Питома вага, % |
тис. грн. |
Питома вага, % |
Продовження табл. 3.1.4
І. Власний капітал
|
114 |
46,53 |
26228 |
98,85 |
52,32 |
|||||||
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
|
20 |
8,16 |
20 |
0,07 |
–8,09 |
|||||||
ІV. Поточні зобов’язання |
111 |
45,31 |
286 |
1,08 |
–44,23 |
|||||||
|
Баланс |
245 |
100 |
26514 |
100 |
0 |
||||||
|
|
З таблиці 3.1.4 можна бачити, що по всіх розділах пасиву балансу в основному відбулося збільшення. Найбільшу питому вагу займає власний капітал, який склав 46,53% та 98,85%. А от забезпечення наступних витрат і платежів склали 8,16% та 0,07%, і відповідно поточні зобов’язання становлять 46,31% та 1,08%. Обчисливши відхилення структури, можна бачити, що власний капітал збільшився на 52,32%, а от забезпечення наступних витрат і платежів та поточні зобов’язання зменшились відповідно на 8,09% та 44,23%.
Власний капітал займає найбільшу питому вагу, як у 2011 році, так і у 2012. Тому проведемо оцінку власного капіталу на основі Звіту про власний капітал (див дод. Ж), таблиця 3.1.5.
Власний капітал поділяється на статутний, інший додатковий та нерозподілений прибуток.
Таблиця 3.1.5
Оцінка власного капіталу КП «Козелецьводоканал»
№ |
Показники |
2011 рік |
2012 рік |
|||
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
|||
1. |
Статутний капітал |
195 |
171,05 |
8614 |
32,84 |
|
2. |
Інший додатковий капітал |
22 |
19,3 |
17627 |
67,21 |
Продовження табл. 3.1.5
3. |
Нерозподілений прибуток |
–103 |
–90,35 |
–13 |
–0,05 |
4. |
Всього |
114 |
100 |
26228 |
100 |
Отже, з таблиці 3.1.5 можемо бачити, що ввесь власний капітал суттєво збільшився, зокрема, статутний капітал підвищився на 8419 (8614–195) тис. грн., інший додатковий капітал – на 17605 тис. грн. і нерозподілений прибуток – на 90 тис. грн.
3.2. Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
Ліквідність характеризує спроможність майна підприємства швидко перетворитись у грошові кошти для негайного погашення його заборгованості.
Аналіз ліквідності полягає у порівнянні статей активу балансу, які згруповані за ознакою ліквідності та розміщенні в порядку спадання ступеня ліквідності, зі статями пасиву, які згруповані за ознакою терміновості погашення і розміщенні в порядку збільшення строків зобов’язання.
За ступенем ліквідності розрізняють такі активи:
А1 – першочергові ліквідні кошти, які знаходяться у миттєвій готовності до погашення боргів. До них належать грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції (∑ рядків 220, 230, 240 балансу);
А2 – ліквідні кошти другого класу , тобто активи, які можуть швидко перетворюватися в грошові кошти. До них належить дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (∑ рядків 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 250, 270 балансу);
А3 – ліквідні кошти третього класу, які поступово можуть бути перетворені на гроші. До них відносять запаси і товари (∑ рядків 100, 110, 120, 130, 140 балансу);
А4 – активи, які важко реалізуються. Вони включають нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи (рядок 080 балансу).
А пасиви класифікують залежно від строків погашення зобов’язань:
П1 – зобов’язання, які необхідно виконати в першу чергу. До них належить поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, поточні зобов’язання за розрахунками (∑ рядків 510, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600 балансу);
П2 – це короткострокові зобов’язання. До них належать короткострокові кредити банків, векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (∑ рядків 500, 520, 530, 610 балансу);
П3 – довгострокові зобов’язання. Вони включають довгострокові кредити банків та усі інші довгострокові зобов’язання (рядок 480 балансу);
П4 – постійні пасиви. До них належать джерела власних коштів підприємства, тобто власний капітал та забезпечення наступних витрат і платежів (∑ рядків 380, 430, 630 балансу).
Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов’язань підприємства такими активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань.
Для проведення аналізу ліквідності балансу необхідно скласти таблиці і тим самим визначити в який рік баланс був найбільш ліквідним.
Таблиця 3.2.1
Аналіз ліквідності балансу КП «Козелецьводоканал» за 2011 рік
Актив |
Значення |
Пасив |
Значення |
Надлишок (+), нестача (–) |
||||||
початок року |
кінець року |
початок року |
кінець року |
поч. року |
кін. року |
|||||
А1.Найбільш ліквідні |
26 |
9 |
П1. Негайні |
95 |
104 |
–69 |
–95 |
Продовження табл. 3.2.1
А2. Швидко- реалізовувані |
69 |
58 |
П2.Коротко- строкові |
11 |
7 |
+58 |
+51 |
А3.Повільно- реалізовувані |
10 |
18 |
П3Довго- строкові |
0 |
0 |
+10 |
+18 |
А4. Важко- реалізовувані |
161 |
160 |
А4. Постійні пасиви |
160 |
134 |
+1 |
+26 |
Баланс |
266 |
245 |
Баланс |
266 |
245 |
0 |
0 |
Таблиця 3.2.2
Аналіз ліквідності балансу КП «Козелецьводоканал» за 2012 рік
Актив |
Значення |
Пасив |
Значення |
Надлишок (+), нестача (–) |
||||||
початок року |
кінець року |
початок року |
кінець року |
поч. року |
кін. року |
|||||
А1.Найбільш ліквідні |
9 |
28 |
П1. Негайні |
104 |
280 |
–95 |
–252 |
|||
А2. Швидко- реалізовувані |
58 |
381 |
П2.Коротко- строкові |
7 |
6 |
+51 |
+375 |
|||
А3.Повільно- реалізовувані |
18 |
46 |
П3Довго- строкові |
0 |
0 |
+18 |
–46 |
|||
А4. Важко- реалізовувані |
3176 |
26059 |
А4. Постійні пасиви |
3150 |
26228 |
+26 |
–169 |
|||
Баланс |
3261 |
26514 |
Баланс |
3261 |
26514 |
0 |
0 |
Ідеальним вважається стан, коли спостерігається така система співвідношень: А1≥П1; А2≥П2; А3≥П3; А4≤П4. Використовуючи цю систему можна вже порівняти активи і пасиви з таблиць 3.2.1 та 3.2.2. Як на початок, так і на кінець 2011 року виконуються 3 нерівності, окрім А1≥П1. А от на початок 2012 року вже виконуються тільки 2 нерівності, а вже на кінець стан відчутно стабілізується до попереднього рівня, коли виконувалось 3 нерівності. Тобто, можна сказати, що більш ліквідним був баланс у 2011 році.
Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки відповідно до господарських угод, повертати банківські кредити, проводити оплату роботи персоналу, вносити платежі в бюджет.
Фінансовий стан з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками платоспроможності та ліквідності:
Коефіцієнт абсолютної ліквідності – відображає частку поточної заборгованості, яку підприємство може негайно погасити в найближчий час. Цей коефіцієнт вираховується за такою формулою:
К асб.
лікв. =
,
де
(3.2.1)
ГКЕ – грошові кошти та їх еквіваленти (∑ рядків 230, 240 балансу);
ПЗ – поточні зобов’язання (рядок 620 балансу).
Коефіцієнт критичної ліквідності – характеризує очікувану платоспроможність підприємства через період, що дорівнює одного обороту дебіторської заборгованості. Він розраховується так:
К кр.
лікв. =
,
де (3.2.2)
ПФІ – поточні фінансові інвестиції (рядок 220 балансу);
Деб З – дебіторська заборгованість (∑ рядків 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210 балансу).
Коефіцієнт покриття – характеризує здатність підприємства погасити поточні зобов’язання протягом періоду, що дорівнює тривалості обороту його оборотних активів. В цьому випадку розглядається не тільки забезпечення своєчасних розрахунків з дебіторами та реалізації готової продукції, а й продажу в результаті потреби інших оборотних засобів (сировину, матеріали тощо). Цей коефіцієнт розраховується за формулою:
К покр.
=
,
де (3.2.3)
З – запаси (∑ рядків 100, 110, 120, 130, 140 балансу).
Використовуючи формули 3.2.1, 3.2.2, та 3.2.3 можна вже скласти відповідну таблицю для обчислення всіх коефіцієнтів і визначити рівень даних показників та відповідні відхилення для 2011 та 2012 років.
Таблиця 3.2.3
Розрахунок показників ліквідності та платоспроможності по балансах КП «Козелецьводоканал»
Показник |
2011 рік |
2012 рік |
Відхилення |
|||||
Рівень показника на поч. року |
Рівень показника на кін. року |
Рівень показника на поч. року |
Рівень показника на кін. року |
2011 рік |
2012 рік |
|||
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,25 |
0,08 |
0,08 |
0,10 |
–0,17 |
0,02 |
||
Коефіцієнт критичної ліквідності |
0,90 |
0,60 |
0,60 |
0,59 |
–0,3 |
–0,01 |
||
Коефіцієнт покриття |
0,99 |
0,75 |
0,75 |
0,75 |
–0,24 |
0,01 |
Розрахувавши всі показники, можна проаналізувати кожен з коефіцієнтів наведених у таблиці 3.2.3.
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0,2 – 0,35. Якщо ж коефіцієнт набуває значення нижчий ніж 0,2, то це означає, що у підприємства не вистачає грошових коштів покриття невідкладних зобов’язань. Тобто, з розрахованих даних можна бачити, що рівень даного показника відповідає тільки балансові на початок 2011 року.
Говорячи про коефіцієнт критичної ліквідності, то нормальним вважається стан, коли значення цього коефіцієнта перевищує 1. Але з даної таблиці видно, що жоден з розрахованих показників не відповідає нормі.
Про коефіцієнт покриття можна сказати, що нормальним значенням цього коефіцієнта можна вважати той випадок, коли він перевищує 2. І, як вже видно з таблиці 3.2.3, даній вимозі не відповідає кожен з наведених показників. Тобто, можна зробити висновок, що даному підприємству дуже складно погашати свої поточні зобов’язання.
Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринкові економіці виступає його фінансова стійкість. Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, спроможність за рахунок власних коштів забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями.
Фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і водночас задовольняв потреби розвитку підприємства.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Необхідною умовою фінансової стійкості підприємства є позитивне значення величини суми власних обігових коштів. Власні обігові кошти є частиною обігових коштів підприємства, яка фінансується за рахунок його власного капіталу, при цьому забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів прирівнюються до власного капіталу.
Сума власних обігових коштів визначається за формулою:
ВОК = ВК – НА, де (3.2.4)
ВК – власний капітал (∑ рядків 380, 430, 630 балансу);
НА – вартість необоротних активів (рядок 080 балансу).
Використовуючи формулу 3.2.4 розрахуємо суму власних обігових коштів для 2011 та 2012 років, тобто ВОК1 = (114 + 20) – 160 = – 26 тис. грн., а ВОК2 = (26208 + 20) – 26059 = 109 тис. грн. Це свідчить про те, що ситуація на підприємстві істотно покращилась порівняно з 2011 роком. Тепер можна і розрахувати, до якого типу фінансової стійкості належить комунальне підприємство.
Всього розрізняють 4 типи фінансової стійкості:
Абсолютна фінансова стійкість – має місце, коли виконується нерівність: З<ВОК (З – запаси, ∑ рядків 100, 120, 130, 140 балансу). У 2011 році ця нерівність не виконується, бо 18>–26, а от 2012 навпаки виконується: 46<109. Це означає, для забезпечення формування запасів підприємства достатньо його власних обігових коштів. В цьому випадку гарантується повна платоспроможність підприємства;
Нормальна фінансова стійкість – характеризується співвідношенням: З<ВОК+Кд (Кд – довгострокові кредити та позики, рахунок 480 балансу). У 2011 ця нерівність також не виконується, бо підприємство не використовує довгострокові зобов’язання і нерівність залишається тож є самою, що і в попередньому випадку.
Нестійкий фінансовий стан – виникає тоді, коли для забезпечення запасів, крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики. Для такого типу фінансової стійкості виконується нерівність: З<ВОК+Кд+Кк (Кк – короткострокові зобов’язання, рахунок 620 балансу). Цей фінансовий стан вже підходить для 2011 року, бо виконується нерівність 18<–28+111. При цьому порушена платоспроможність підприємства, але є можливість її відновити і, як ми бачимо, підприємство успішно це зробило вже у 2012 році.
Кризовий фінансовий стан – має місце, коли для запасів не вистачає стабільних джерел їх формування. В цьому випадку виконується нерівність: З>ВОК+Кд+Кк.
З метою проведення аналізу фінансової стійкості підприємства була складена таблиця 3.2.4.
Таблиця 3.2.4
Аналіз фінансової стійкості підприємства за критерієм стабільності джерел покриття запасів
№ |
Показник |
2011 рік |
2012 рік |
1. |
Власний капітал |
114 |
26228 |
2. |
Необоротні активи |
160 |
26059 |
3. |
Власні обігові кошти (р.1 – р.2) |
–46 |
169 |
4. |
Довгострокові зобов’язання |
0 |
0 |
5. |
Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р.3 – р.4) |
–46 |
169 |
6. |
Короткострокові кредити та позики |
0 |
0 |
7. |
Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р.5 + р.6) |
–46 |
169 |
8. |
Запаси |
18 |
46 |
9. |
Надлишок (+) або нестача (–) власних обігових коштів (р.3 – р.8) |
–64 |
123 |
10. |
Надлишок (+) або нестача (–) власних коштів і довгострокових кредитів і позик (р.5 – р.8) |
–64 |
123 |
11. |
Надлишок або нестача основних джерел покриття запасів (р.7 – Р.8) |
–64 |
123 |
12. |
Тип фінансової стійкості |
нестійкий |
абсолютний |
13. |
Надлишок або нестача коштів на 1 грн. запасів (р.11 / р.8) |
–3,56 |
2,67 |
За даними таблиці 3.2.4 можна сказати, що протягом року відбулися значні збільшення, як власного капіталу, так і необоротних активів. У зв’язку з цим і збільшились власні обігові кошти на 123 тис. грн. Спочатку спостерігалася значна нестача власних і довгострокових джерел покриття запасів, основних джерел покриття запасів, власних обігових коштів, основних джерел покриття запасів і тим самим підприємство мало нестійкий фінансовий стан. Але вже у 2012 році відбулося значне покращення і підприємство можна віднести вже до типу абсолютної фінансової стійкості.
Для оцінки фінансової стійкості застосовують таку систему показників:
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) – характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансованих коштів. Чим більше значення цього показника, тим вища фінансова стійкість і незалежність від кредиторів. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:
К фін.
авт. =
(3.2.5)
Коефіцієнт забезпечення запасів і витрат власними оборотними коштами розраховується як співвідношення розміру джерел власних оборотних коштів до вартості запасів і витрат підприємства, тобто:
К заб=
(3.2.6)
Коефіцієнт маневреності власних коштів показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності. Збільшення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про зростання можливості вільно маневрувати власними коштами і розраховується за формулою:
К ман.
=
(3.2.7)
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів характеризує структуру фінансових ресурсів підприємства. Розраховується як частка від розподілу суми позикових коштів на суму власного капіталу, тобто:
К співв.
=
(3.2.8)
Використовуючи формули 3.2.5, 3.2.6, 3.2.7 та 3.2.8 можемо вже скласти відповідну таблицю з безпосередніми розрахунками вищезгаданих показників і проаналізувати, як вони змінились протягом 2011 – 2012 років.
Таблиця 3.2.5
Оцінка показників фінансової стійкості КП «Козелецьводоканал»
Коефіцієнт |
2011 рік |
2012 рік |
Зміна |
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) |
0,47 |
0,99 |
+0,52 |
Продовження табл. 3.2.5
Коефіцієнт забезпечення запасів і витрат власними оборотними коштами |
–2,56 |
3,67 |
+6,23 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
–0,40 |
0,01 |
+0,41 |
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів |
0,97 |
0,01 |
–0,96 |
Підрахувавши всі коефіцієнти, можна сказати, що коефіцієнт фінансової автономії повинен дорівнювати, або перевищувати значення 0,5. Виконується це тільки у 2012 році, і це означає, що всі зобов’язання покриваються власними коштами підприємства.
Значення коефіцієнта забезпечення запасів і витрат власними оборотними коштами більше 1 показує надлишки власних коштів в обороті, значення менше 1 – нестачу власних коштів. Тобто, можемо бачити, що у 2011 році була нестача власних коштів, а у 2012 – надлишок.
Чітких рекомендацій у значенні коефіцієнта маневреності власних коштів немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу, але в обох випадках цей коефіцієнт значно нижчий.
Максимально припустиме значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів становить 1 (що припускає рівність позикових і власних коштів). Тобто, можемо бачити, що в обох випадках показники відповідають припустимому значенню.
3.3. Аналіз основних засобів підприємства
Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
У процесі використанні основні засоби зберігають свою натурально-речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції поступово частинами.
На основі приміток до річної фінансової звітності за 2011 та 2012 рік (див. дод. З) зробимо аналіз складу та структури основних засобів підприємства.
Таблиця 3.3.1
Аналіз складу та структури основних засобів КП «Козелецьводоканал»
№ п/п |
Найменування основних засобів |
2011 рік |
2012 рік |
Відхилення |
|||||
тис. грн. |
Питома вага, % |
тис. грн. |
Питома вага, % |
абсолютне (+; –)
|
структури, % |
||||
1. |
Будинки, споруди та передавальні пристрої |
1370 |
95,07 |
65436 |
99,68 |
+64066 |
4, 61 |
||
2. |
Машини та обладнання
|
50 |
3,47 |
110 |
0,17 |
+60 |
–3,3 |
||
3. |
Транспортні засоби
|
10 |
0,69 |
73 |
0,11 |
+63 |
–0,58 |
||
4 |
Інструменти, прилади та інвентар |
0 |
0 |
5 |
0,01 |
+5 |
0,01 |
||
5. |
Малоцінні необоротні матеріальні активи |
11 |
0,77 |
19 |
0,03 |
+8 |
–0,74 |
||
|
6. |
Разом |
1441 |
100 |
65643 |
100 |
+64202 |
0 |
Аналіз складу та структури основних засобів (табл. 3.3.1) показав, що відбулося значне збільшення всіх основних засобів на даному підприємстві, зокрема, будинки, споруди та передавальні пристрої збільшились на 64066 тис. грн, машини та обладнання – 60тис. грн., Транспортні засоби – 63тисгрн., інструменти, прилади та інвентар – 5 тис. грн., малоцінні необоротні матеріальні активи – 8тис. грн.
Для визначення стану основних засобів та ефективності їх використання, застосовуємо показники відтворення та ефективності використання основних засобів:
Фондовіддача – показує суму виробленої продукції в розрахунку на 1 гривню основних виробничих запасів і розраховується за формулою:
Фв
=
(3.3.1)
Фондомісткість – характеризує забезпеченість підприємства основними засобами і має такий вигляд:
Фм
=
(3.3.2)
Рентабельність основних засобів – характеризує ступіть ефективності використання підприємством основних засобів і розраховується за формулою:
Р
оз =
(3.3.3)
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів в активах підприємства – відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства і розраховується так:
К
реал. вар=
(3.3.4)
Коефіцієнт зносу основних засобів – показує якою є частка зношених основних виробничих засобів у їх загальній вартості і має вигляд:
К
зн. =
(3.3.5)
Коефіцієнт придатності основних засобів – демонструє частку придатності для експлуатації основних виробничих засобів і розраховується за формулою:
К пр. = 1 – К зн. (3.3.6)
Використовуючи вищезгадані формули можна скласти таблицю і розрахувати всі показники, а потім вже проаналізувати, як вони змінилися протягом 2011 – 2012 років.
Таблиця 3.3.2
Аналіз ефективності використання основних засобів
Показники |
2011 рік |
2012 рік |
Зміна |
Фондовіддача |
6,77 |
0,13 |
–6,64 |
Фондомісткість |
0,15 |
7,79 |
+7,64 |
Рентабельність основних засобів |
0 |
0,02 |
+0,02 |
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів в активах підприємства |
0,63 |
0,98 |
+0,35 |
Коефіцієнт зносу основних засобів |
8,01 |
1,52 |
–6,49 |
Коефіцієнт придатності основних засобів |
–7,01 |
–0,52 |
+6,49 |
Розрахувавши всі показники (табл. 3.3.2) ми використовували не тільки Баланс (форма №1), а й Звіт про фінансові результати (форма №2) (див. дод. И). Можна бачити, що фондовіддача суттєво знизилась (–6,64). Зниження фондовіддачі свідчить про менш ефективне використання основних засобів порівняно з минулим роком. Натомість фондомісткість на протязі років суттєво збільшується і становить 7,79. Показник рентабельності основних засобів показує, що рівень ефективності одиниці основних засобів зріс у 2012 році, порівняно з 2011 роком, на 0.02 або на 2%.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів в активах підприємства збільшився на 0,35 і це позитивне явище, бо цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує фізичний стан основних засобів. Можемо бачити нестабільність та пониження показника в динаміці (–6,49) і це є негативною тенденцією.
Коефіцієнт придатності основних засобів істотно збільшився (+6,49) і чим він більший, тим кращий технічний стан основних засобів.
3.4 Аналіз наявності і використання оборотних засобів
Для здійснення своєї діяльності комунальне підприємство крім основних засобів має в необхідних розмірах й оборотні засоби.
Оборотні запаси – це грошові ресурси авансовані (вкладені) підприємством в оборотні виробничі фонди і фонди обігу і, які впродовж одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. До них належать виробничі запаси, грошові кошти в національній валюті, дебіторська заборгованість та інші оборотні активи.
Таблиця 3.4.1
Структура оборотних активів КП «Козелецьводоканал»
№ п/п |
Елемент (склад) оборотних активів
|
2011 рік |
2012 рік |
||
тис. грн. |
Питома вага, % |
тис. грн. |
Питома вага, % |
||
1. |
Виробничі запаси
|
18 |
21,18 |
46 |
10,11 |
2. |
Грошові кошти
|
9 |
10,58 |
28 |
6,15 |
3. |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
58 |
68,24 |
140 |
30,77 |
4. |
Інші оборотні активи |
0 |
0 |
241 |
52,97 |
5. |
Разом |
85 |
100 |
455 |
100 |
З таблиці 3.4.1 можна спостерігати, що найбільшу питому вагу серед оборотних активів на протязі 2011 – 2012 років займає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (68,24%; 30,77%). Друге місце займають інші оборотні активи, які стрімко підвищились від 0 до 241 тис. грн. Виробничі запаси та грошові кошти також збільшились і у 2012 році склали вже відповідно 46 тис. грн. та 28 тис грн.
Важливе значення мають також грошові кошти, необхідні для розрахунків з постачальниками, бюджетом, оплату праці та іншими ланками фінансово-кредитної системи.
Проаналізуємо грошові потоки КП «Козелецьводоканал» за 2011 та 2012 роки на базі Звіту про рух грошових коштів (див дод. І), у розрізі операційної та інвестиційної діяльності.
Таблиця 3.4.2.
Аналіз грошових потоків КП «Козелецьводоканал»
№ |
Показники |
2011 рік тис. грн. |
2012 рік тис. грн. |
Абсолютне відхилення (+; –) |
1. |
Грошові кошти на податок періоду |
26 |
9 |
–17 |
2. |
Грошові кошти від операційної діяльності в т.ч. - надходження |
– |
62 |
+62 |
- видаток |
9 |
– |
–9 |
|
3. |
Сплачено податок на прибуток |
6 |
23 |
17 |
4. |
Чистий рух коштів від операційної діяльності |
–9 |
62 |
+71 |
5. |
Придбано необоротних активів |
8 |
43 |
+35 |
6. |
Чистий рух коштів за звітний період |
–17 |
19 |
+26 |
7. |
Залишок коштів на кінець періоду |
9 |
28 |
+37 |
На підставі даних таблиці 3.4.2, можна бачити, що на протязі двох років спостерігаються різні показники чистого руху коштів від операційної діяльності. У 2012 році він має більше значення (62 тис. грн.) в порівнянні з попереднім роком, коли цей показник мав від’ємне значення (–9 тис. грн.). Крім того, у 2012 році було придбано більше необоротних активів (+35 тис. грн.) в порівнянні з попереднім. Чистий рух коштів за звітний період також істотно збільшився, тобто у 2012 вже склав 19 тис. грн. Оскільки підприємство мало залишки коштів на початок 2012 року в сумі 9 тис. грн., то залишок коштів на кінець року мав позитивне значення і становив 28 тис. грн.
Ефективність використання оборотних засобів на підприємстві характеризується швидкістю їх обороту (оборотністю). Чим менше оборотні кошти затримуються на окремих стадіях, тим швидше завершується їхнього кругообіг. Таким чином, показники, що характеризують швидкість оборотності оборотних коштів, і є показниками ефективності їхнього використання.
Ефективне використання оборотних засобів характеризується такими показниками:
Коефіцієнт оборотності – характеризує кількість оборотів оборотних засобів за період, який аналізується і розраховується за формулою:
К об. =
(3.4.1)
Коефіцієнт завантаження – показує скільки оборотних засобів включено в 1 гривню реалізованої продукції і має такий вигляд:
К зав.
=
(3.4.2)
Оборотність (швидкість обороту або тривалість одного обороту) – характеризує час за який оборотні засоби підприємства здійснюють один оборот і розраховується так:
Об. =
або Об. =
(3.4.3)
Рентабельність оборотних засобів – демонструє скільки чистого прибутку припадає на одну гривню оборотних засобів і розраховується за формулою:
R
об.з. =
(3.4.4)
Використовуючи формули 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 та 3.4.4 можемо вже скласти відповідну таблицю з безпосередніми розрахунками вищезгаданих показників і проаналізувати, як вони змінились протягом 2011 – 2012 років.
Таблиця 3.4.3
Аналіз показників ефективності використання оборотних засобів
Показники |
2011 рік |
2012 рік |
Зміна |
Коефіцієнт оборотності |
11,44 |
6,95 |
–4,49 |
Коефіцієнт завантаження |
0,09 |
0,14 |
+0,05 |
Оборотність |
31,46 |
51,81 |
+20,35 |
Рентабельність оборотних засобів |
0 |
0,89 |
+0,89 |
Отже, як вже бачимо з таблиці 3.4.3 відбулося зменшення коефіцієнта оборотності (–4,49), що свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів в 2012 році. Коефіцієнт завантаження демонструє скільки оборотних засобів включено в 1 гривню реалізованої продукції, тобто можна спостерігати, що цей коефіцієнт збільшився на 0,05 або на 5%. Про оборотність також можна сказати, що безпосередньо спостерігається позитивна тенденція до збільшення (+20,35). Рентабельність оборотних засобів суттєво підвищилась від 0 до 0,89 (89%) і це зростання є позитивним результатом діяльності підприємства.