Основна частина

Кожен з розділів основної частини атестаційної роботи закінчується стислим (до 1 сторінки) висновком щодо роботи, виконаної студентом у відповідному розділі. Ці висновки не є окремою частиною роботи. Вони входять до тексту відповідного розділу основної частини роботи.

Перший розділ, теоретичний, може містити декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. Розглядаються загальні теоретичні підходи до теми з використанням інформаційних джерел із досліджуваної проблеми, в тому числі й іноземних; обов'язкове порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела.

У цьому розділі подається оцінка діючих законодавчих та нормативних документів, довідкової інформації за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Стан теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи можуть мати певні елементи наукової новизни, ґрунтуватись на результатах аналізу аналітично-статистичного масиву даних, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження. Необхідно проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані (статистичне обґрунтування), правові норми, що регулюють діяльність організації та стосуються обраної теми дослідження. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних розділах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого з них для обраного напряму дослідження.

Обов'язково потрібно ілюструвати текст графічними матеріалами-схемами, графіками, діаграмами, таблицями, тощо.

Перший розділ закінчується стислим висновком (до 1 сторінки), де студент повинен описати, що саме зроблено: «за даними низки вітчизняних та закордонних джерел... охарактеризовано.., описано..; порівняно точки зору ряду авторів щодо.., наведено класифікацію... за певними ознаками; запропоновано схему..; доведено..; уточнено визначення... тощо».

Чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% загального обсягу магістерської роботи.

Аналітико-дослідницький другий розділ (2-3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи та певний методичний інструментарій.

Студент має виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації та середовища її функціонування, зокрема:

«Характеристика ... (предмет дослідження) на... (матеріалах організації).»

«Сучасний стан ... (предмет дослідження) на... (матеріалах організації).»

«Дослідження ...(предмета) на... (матеріалах організації).»

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на матеріалах підприємства (організації) щодо обраного напряму дослідження, ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію. Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час практики на підприємстві (організації).

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватись тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості та тенденції.

Реальні документи підприємства (організації), на основі яких проводиться аналіз, мають бути наведені в додатках.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержане зі звітності підприємства (організації), а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час практики на підприємстві.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ЕОМ та умінь з алгоритмізації й складання програм кожен студент у магістерській роботі повинен підготувати один чи декілька підрозділів з обґрунтуванням використання стандартного чи спеціалізованого програмного забезпечення. У процесі виконання підрозділу із застосуванням ЕОМ необхідно використовувати адаптовані автором програмні продукти або розробку власної інформаційної системи в аналітичному чи рекомендаційному розділі.

Використання ЕОМ слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану: «...із застосуванням ЕОМ».

Підрозділ «...із застосуванням ЕОМ» має бути побудований за такою структурою:

• постановка завдання;

• мета впровадження інформаційної системи;

• можливості інформаційної системи;

• джерела інформації, необхідні для вирішення поставленого комплексу задач;

• блок-схема алгоритму розв'язання комплексу задач;

• характеристика структури інформаційної системи (бази даних, бази знань, уніфіковані форми вихідних документів);

• комплексна модель інформаційних взаємозв'язків між різними елементами інформаційної системи;

• результат (у вигляді підсумкових таблиць, діаграм, графіків тощо);

•аналітичний опис результату.

Другий розділ закінчується стислим висновком (до 1 сторінки), де студент повинен описати, що саме зроблено і якими методами: «...на підставі спостереження описано... досліджено... охарактеризовано.., за методикою... із залученням математичного апарату... шляхом розрахунку середніх величин... динаміки показників... проаналізовано..; з використанням ЕОМ... розраховано.., що дозволило проаналізувати... побудовано графічні залежності.... у середовищі… з адаптацією програми... наочно відображено у формі діаграм... тощо».

Обсяг другого розділу складає до 35% загального обсягу магістерської роботи.

У процесі оформлення магістерської роботи студент не повинен забувати вимоги щодо обов'язкового посилання на джерела статистичної інформації (адміністративних даних), як того вимагає закон. Якщо статистичні дані використовуються у рисунку чи представлені у вигляді статистичної таблиці, то у цьому випадку під рисунком чи таблицею пишуть: «Джерело: ...(назва джерела)». Якщо у таблиці наводяться ще й розрахункові дані автора роботи, потрібно вказати: «Розрахунки автора».

Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу, є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку діяльності підприємств та організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, проект заходів, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація, уточнення трактування нормативно-правових положень, та ін.), спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також результатів проведеного у другому розділі дослідження.

«Удосконалення ... (предмет дослідження) на ... (матеріалах підприємства (організації).»

«Шляхи вдосконалення ... (предмет дослідження) на ... (матеріалах підприємства (організації).»

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності об’єкта відповідно до напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у розділі 2, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної проблеми мають відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості, наприклад: «Як свідчить аналіз, проведений у п. 2.2., у... існує такий істотний недолік, як... Для успішного подальшого розвитку... можна запропонувати...», «З метою... можна запровадити...».

Особливу увагу слід звернути на управлінські аспекти реалізації запропонованих заходів та ризиків, що їх супроводжують.

Розрахункова частина розділу має містити обчислення показників економічної ефективності впровадження запропонованих заходів та пропозицій, обрахування ступеня їх чутливості стосовно змін основних параметрів зовнішнього середовища та вплив запропонованих заходів на результати діяльності організації.

У цьому розділі потрібно довести реалістичність та доцільність запропонованих у магістерській роботі рекомендацій з урахуванням фінансового результату та ризиків їх реалізації. Для цього надати розрахунки прогнозних фінансових показників, які будуть отримані внаслідок реалізації пропозицій. На основі наведених розрахунків робиться висновок щодо фінансової стабільності підприємства, яка має бути досягнута в результаті виконання представлених у роботі пропозицій. Якщо розроблені пропозиції прямо не впливають на економічні показники, в роботі потрібно навести результати соціального впливу.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування статистичних та економіко-математичних методів, моделей і програмних продуктів для аналізу та обґрунтування запропонованих заходів.

Розділ закінчується стислим висновком (до 1 сторінки), де студент повинен описати, що саме зроблено і якими методами: «...на підставі результатів аналізу... шляхом проведення низки розрахунків... з використанням методики... із залученням математичного апарату... з використанням ЕОМ... у формі проекту... обґрунтовано запропоновано... рекомендовано доведено можливість/ доцільність використання / застосування..; за методикою... розраховано ефективність..; ...доведено результативність... тощо».

Обсяг третього розділу може становити до 35% загального обсягу магістерської роботи.

Висновки і пропозиції, які наводяться в окремому розділі магістерської роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. «Мету дослідження досягнуто, поставлені завдання виконано». Підсумок має форму синтезу накопиченої в основній частині інформації. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми; оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставленим у вступі завданням, зазначено елементи наукової новизни. У висновках не можуть з'явитись пропозиції, які не було обґрунтовано в основних розділах.

Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором магістерської роботи поставленої мети та завдань дослідження.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

При написанні магістерської роботи необхідно скласти список використаної літератури, тобто джерел інформації, матеріали або окремі результати яких використовуються в роботі для вирішення проблем і завдань, визначених її виконавцем (Додаток Д). До списку використаної літератури вносяться лише ті літературні джерела, якими студент користувався при виконанні роботи і на які в тексті є посилання.

Список використаної літератури може містити не менше 45 назв.

Додатки до магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою і розміщуються за списком використаної літератури.

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття магістерської роботи:

• копії реальних документів форм звітності підприємства;

• рекламні матеріали;

• громіздкі проміжні математичні доведення, формули, розра­хунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

• зразки анкет соціологічного опитування;

• ілюстрації допоміжного характеру.