Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-23.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.6 Mб
Скачать

  1. - 15. Підсистема виробництво макроекономічної моделі державного регулювання економіки

 Підсистема “виробництво”.

Головні положення:

- за основу цієї підсистеми взято такі постулати економічної теорії: на розмір капіталу позитивно впливають інвестиції в економіку, а негативно – розмір самого капіталу (капітал зношується в процесі експлуатації, зазначає амортизації);

- у короткостроковому періоді структура ресурсів, які використовують у виробничому процесі, суттєво не змінюється, тобто співвідношення капітал-праця не змінюється;

- витрати на працю зростають тільки у випадку позитивної граничної ефективності праці.

На підставі цих положень підсистему виробництва можна описати такою сукупністю співвідношень.

Розрахунок нового обсягу капіталу (по галузях):

, (1)

де , – капітал у галузі , відповідно, у поточному й минулому періодах; , – державні та приватні інвестиції, відповідно, в галузі ; – амортизаційні відрахування в галузі .

Показник отримуємо безпосередньо з бази даних економічної інформацій, розраховуємо за формулою

, (2)

де – норма амортизації капіталу (екзогенна величина).

Розрахунок величини зайнятих трудових ресурсів (по галузях):

, (3)

де , –кількість зайнятого населення в галузі у поточний і минулий періоди відповідно.

Розрахунок приросту зайнятого населення: – приріст зайнятого населення в галузі , його розраховують з такої залежності:

, (4)

де  – частина продукції галузі , що припадає на заробітну плату працівників.

Її визначають за такою формулою:

, (5)

де – фонд заробітної плати в галузі .

Розрахунок обсягу валового національного продукту. Подальшим кроком галузевої моделі виробництва є розрахунок обсягу валового національного продукту на підставі виробничої функції Кобба - Дугласа. Загальний вигляд виробничої функції має вигляд

, (6)

де – валовий продукт галузі ; , – витрати капіталу і праці в -й галузі; , , – коефіцієнти виробничої функції Кобба - Дугласа; , – гранична продуктивність капіталу і праці, відповідно, в галузі ;

Розрахунок обсягів заробітної плати. На підставі параметрів виробничої функції Кобба - Дугласа , розраховують обсяги заробітної плати та прибутку по галузях:

, (7)

де – заробітна плата в галузі ;  – параметр моделі, що відображає ступінь використання праці у виробництві.

Розрахунок обсягів прибутку по галузях.

,

де – прибуток у галузі ;  – параметр моделі, що відображає ступінь використання капіталу у виробництві.

2. Дефіцит державного бюджету. Поняття сеньоражу.

Дефіцит державного бюджету - це перевищення видатків бюджету над його доходами. Дефіцит державного бюджету є основною причиною інфляції.

Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є: збільшення кількості грошей (емісія); збільшення випуску облігацій Міністерства фінансів (казначейства); скорочення валютних резервів Центрального банку; позики у зовнішніх кредиторів. Внаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж.

Державні витрати. Розмір державних витрат , з одного боку, можна вважати сумою:

, (12.55)

де  – отримані вище показники обсягу державного споживання і трансферів; – відсотки за державним боргом; – відсоткова ставка за державним боргом; – обсяг державних інвестицій.

З іншого боку, оскільки державні витрати можуть перевищувати обсяг податкових надходжень , а отже, може з’явитися дефіцит або профіцит бюджету:

(12.56) де – дефіцит (профіцит) державного бюджету, то на цьому етапі необхідно стежити за розміром державного дефіциту. Це зумовлено тим, що головним регулятором зростання економіки є державні інвестиції, які входять у видаткову частину державного бюджету. Надмірне зловживання державними інвестиціями призводить не тільки до зростання інфляції, а й до девальвації національної валюти, а в разі фінансування дефіциту державного бюджету з кошту позикових запасів – ще й до зростання державного боргу.

Рівняння зростання суспільного боргу чи приватного багатства має вигляд: (1)

де — обсяг сеньйоражу чи емісії грошей у номінальному вираженні; — обсяг додаткового розміщення на вільному ринку державних боргових зобов’язань; P(G – T) — дефіцит державного бюджету в номінальному вираженні; G — бюджетні витрати в реальному вираженні; T — реальні податки, що не змінюють обсягів випуску; RB — обсяг обслуговування державного боргу за ставкою номінального відсотка R > 0.

Якщо ввести змінні щодо реальних значень грошових балансів і реальної вартості боргу , вважаючи їх диференційованими функціями часу, то рівняння (1) перепишеться як (2)

де — обсяг реального сеньйоражу; r = R – p — реальна безризикова ставка відсотка за державними борговими зобов’язаннями; — темпи фактичної інфляції чи інфляційних очікувань.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]