3. Ознайомлення із системою оперативного та стратегічного планування, організацією бухгалтерського обліку і документообігу.

"Планування - це функція управління, яка визначає мету діяльності, необхідні для цього засоби, а також розробляє методи, найбільш ефективні в конкретних умовах. Планування включає в себе й складання прогнозів можливого напрямку майбутнього розвитку об'єкта в тісній взаємодії з навколишнім його середовищем". Цей підхід до управління й планування зберіг актуальність і на сьогодні.

Взаємозв'язок стратегічного та оперативного планування

Нестабільність зовнішнього середовища суттєво впливає на діяльність підприємств, обумовлюючи необхідність розробки механізму адекватного реагування на зміни зовнішніх факторів. Слід зауважити, що змінюються не тільки фактори, а й характер їхньої взаємодії у часі й просторі, що потребує постійного контролю за зовнішнім середовищем з метою виявлення ступеня повторюваності зазначених змін. Якщо складно передбачити майбутні зміни, застосовується стратегічна методологія. Умовою її ефективного застосування є постійне коригування поточного розвитку суб'єктів ринку відповідно до визначених стратегічних цілей та змінюваних конкурентних можливостей. Отже, проблема набуває системного характеру. Саме тому розробка механізму системного планування не має альтернатив у сучасному динамічному середовищі.

Зміст системного планування полягає у вирішенні певних комплексів завдань, результати яких спрямовані на завчасне прийняття й оцінку взаємозалежної сукупності рішень, що виражені в якісних і кількісних показниках діяльності для досягнення цільового стану суб'єкта ринку в майбутньому. Потім здійснюється безпосереднє планування комплексу фінансово-економічних показників, динаміка яких буде забезпечувати бажаний розвиток підприємства у визначеній перспективі. Планування може розглядатися як "планування системи заходів і показників господарської діяльності підприємства та його структурних підрозділів", яке передбачає виконання певних техніко-економічних розрахунків, що належать до тих чи інших методів планування3. Таким чином, результатом планування діяльності підприємства виступає система планів, що містять взаємопов'язані планові показники та конкретні заходи щодо їхнього досягнення.

Однак, систему планування слід розглядати дещо ширше. До сфери планування належить вибір оптимальної альтернативи розвитку об'єкта управління, що дозволяє послідовно реалізувати умови існування підприємства: виживання, економічне зростання, процвітання. Формування зазначених рішень можна розглядати як одну з основних складових процесу планування. Отже, планування - це не тільки обґрунтування цільових кількісних параметрів господарської діяльності, а й визначення (планування) системи управлінських рішень, що спрямовані на досягнення бажаних результатів у плановому періоді.

Вибір оптимальних стратегічних і тактичних рішень, що відповідають стратегічній меті діяльності підприємства, з огляду на поточні завдання та зміни зовнішнього середовища, завершується плануванням показників господарської діяльності та розробкою заходів щодо їхньої реалізації в межах визначених часових періодів.

У системному плануванні проблема не "вирішується", а швидше "розв'язується" як задача й постійно коригується через процес пізнання ситуації. Ось чому планування слід розглядати не як дискретну діяльність, а як процес, що безперервно розвивається. Майбутнє можна уявити через альтернативні сценарії, що спираються на активні дії, а не на пасивне очікування розвитку подій. Планування господарської діяльності підприємств здійснюється за допомогою певних методів, а саме: економіко-статистичного, дослідно-статистичного, балансового, матричного моделювання; економіко-математичного моделювання, техніко-економічних розрахунків, нормативного.

Методи планування показників діяльності - це конкретні способи та прийоми розрахунків бажаних параметрів розвитку підприємств, які в сукупності визначають тактику планування. Методи планування управлінських рішень - це способи їхнього обґрунтування, що базуються на методології менеджменту й визначають зміст передбачених управлінських дій .

Концептуальне уявлення про системне планування господарської діяльності в єдиному процесі управління підприємством і розуміння логіки взаємодії із зовнішнім середовищем створює необхідний методологічний базис для досягнення поставлених цілей розвитку. Існують суттєві особливості управління діяльністю підприємств в диференційованих умовах нестабільності зовнішнього середовища.

У разі відносної зовнішньої стабільності та задовільних тенденцій розвитку підприємству доцільно дотримуватись лінії поведінки, що відповідає минулому досвіду. Однак, чим більша нестабільність і складність зовнішнього середовища, тим складніше планувати його господарську діяльність.

Залежно від рівня стабільності середовища виокремлюють такі типи системного планування господарської діяльності підприємства: в умовах відносно стабільного зовнішнього середовища, що передбачає плануванням за аналогією з минулим, за проміжними результатами, на основі звичності подій; . у нестабільному зовнішньому середовищі, що передбачає планування на підставі передбачення змін і планування зі своєчасним внесенням коригувань.

Ґрунтуючись на здобутках теорії планування та узагальнюючи викладені особливості системного планування господарської діяльності підприємства у стабільному середовищі, можна запропонувати відповідну технологію розробки планів.

Дослідження зовнішнього середовища з подальшим обґрунтуванням альтернативних управлінських рішень слугує підставою для формування місії та цілей діяльності підприємства. Далі обирається стратегія діяльності підприємства, на основі якої визначаються стратегічні та тактичні управлінські рішення. Після планування показників господарської діяльності здійснюється контроль їхнього виконання та оцінюються результати планування. Слід зазначити, що між усіма етапами планування діяльності підприємства існує зворотний зв'язок.