3. Факторний аналіз показників виробничо-господарської діяльності підприємства
Всі явища і процеси виробничо-господарської діяльності підприємства знаходяться у взаємозв’язку і обумовленості. Одні з них пов’язані між собою безпосередньо, інші мають непрямий зв’язок. Кожне явище можна розглядати як причину і як наслідок. Кожний показник залежить від багатьох різноманітних факторів. Чим детальніше досліджується вплив факторів на величину показника, тим точніше результати аналізу і оцінка роботи підприємства. Звідси важливим методологічним питанням в аналізі господарської діяльності є вивчення і вимірювання впливу факторів на величину економічних показників, що досліджуються.
Під факторним аналізом розуміють методику повного і всебічного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.
Розрізняють наступні типи факторного аналізу:
1. Детермінований факторний аналіз, який являє собою методику дослідження впливу факторів, зв’язок яких з результативним показником носить функціональний характер (можна представити як добуток, частка або алгебраїчна сума факторів).
2. Стохастичний аналіз, який являє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником є неповним, кореляційним.
3. Прямий факторний аналіз, при якому дослідження проводиться дедуктивним способом – від загального до часткового.
4. Обернений факторний аналіз здійснює дослідження причинно-наслідкових зв’язків способом логічної індукції – від окремих часткових факторів до загальних.
5. Односхідчастий і багатосхідчастий. Перший тип використовується при дослідженні факторів тільки одного рівня, без їх деталізації на складові частини.
6. Статистичний факторний аналіз, який застосовується для вивчення впливу факторів на результативні показники на певну дату.
7. Динамічний факторний аналіз являє собою методику дослідження причинно-наслідкових зв’язків у динаміці.
8. Ретроспективний факторний аналіз вивчає причини приросту результативних показників за попередні періоди, а перспективний факторний аналіз – у перспективі.
Основними задачами факторного аналізу є:
1. Відбір факторів, які визначають результативний показник (критерій оцінки).
2. Класифікація і систематизація факторів з метою забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності.
3. Визначення форми залежності між факторами і результативними показниками.
4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показниками.
5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника.
4. Обґрунтування та вибір показника (критерію) оцінки ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства
Обґрунтування та вибір показника оцінки залежить від задачі, що ставиться магістрантом у своїй роботі та об’єкту, що досліджується. Так, всі показники за їх підпорядкованістю та значенням можна представити у вигляді (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Система та ієрархія показників оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
І. Як основні показники використання засобів виробництва рекомендується застосовувати такі, що характеризують ефективність господарської діяльності підприємства:
1.
Фондовіддача
–
відношення вартості виробленої за рік
продукції
до середньорічної вартості основних
виробничих фондів
грн./грн.
2. Фондомісткість – показник, обернений до фондовіддачі, який показує величину вартості основних виробничих фондів, що припадає на одиницю випуску продукції
грн./грн.
3. Фондоозброєність праці - величина вартості основних виробничих фондів, яка припадає на одного середньоспискового працівника підприємства
грн./чол.
,
де
-
середньоспискова чисельність
промислово-виробничого персоналу
підприємства, чол.
Поряд з цими показниками важливе значення мають й інші, наприклад, коефіцієнти використання, спрацювання, змінності, оновлення, вибуття основних фондів, від яких залежить рівень фондовіддачі та фондомісткості.
ІІ. Показниками, які характеризують ефективність господарської діяльності підприємства в частині використання предметів праці, є:
1. Коефіцієнт оборотності коштів
,
де
-
обсяг реалізованої продукції за
собівартістю за певний проміжок часу,
грн.;
- залишок оборотних коштів за цей же
проміжок часу, грн.
2. Коефіцієнт закріплення – є оберненим до показника оборотності коштів
.
3. Матеріаломісткість продукції – характеризує сумарні витрати всіх матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції
,
де
-
сума матеріальних витрат, грн.
4. Матеріаловіддача – обернений до матеріаломісткості продукції показник, який відображає кількість виробленої продукції на 1 грн. матеріальних ресурсів
.
Ці та інші показники характеризують економне використання матеріальних ресурсів, що впливає на вихід продукції, її собівартість, прибуток та рівень рентабельності.
ІІІ. Основними показниками використання трудових ресурсів є:
1. Продуктивність праці – відображає кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або, що припадає на одного середньоспискового робітника в місяць, квартал, рік.
.
2. Трудомісткість – обернений до продуктивності праці показник, який відображає затрати праці на виробництво одиниці продукції
.
IV. Показники виробництва та збуту продукції характеризують обсяги валової товарної та реалізованої продукції у вартісному та натуральному вимірах, сюди також входять якість продукції, ритмічність виробництва, обсяг відвантаження та реалізації продукції, залишки готової продукції на складах. Всі ці показники щільно пов’язані з собівартістю, прибутком та рентабельністю підприємства.
1. Собівартість валової продукції
,
де
-
загальна величина кошторису поточних
витрат;
-
зміна залишків майбутніх платежів;
-
витрати, що не включаються у виробничу
собівартість продукції;
-
зміна залишків витрат майбутніх періодів.
За валовою продукцією обчислюється виробнича собівартість, а за товарною і реалізованою – повна собівартість.
2.
Собівартість
товарної продукції
– від величини собівартості валової
продукції відрахувати залишки
незавершеного виробництва
і додати позавиробничі витрати
.
3. Собівартість реалізованої продукції обчислюється корегуванням вартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції
,
де
-
собівартість залишків продукції на
складі на початок і кінець розрахункового
періоду, відповідно;
-
собівартість залишків відвантаженої
продукції на початок і кінець року,
відповідно, яка не перейшла у власність
покупця.
4. Вплив якості на випуск товарної продукції
,
де
-
відповідно ціна одиниці продукції до
та після зміни якості;
-
кількість виробленої продукції підвищеної
якості.
5. Вплив якості на виручку від реалізації товарної продукції
,
де
- кількість реалізованої продукції
підвищеної якості.
6. Вплив якості на прибуток
,
де
-
відповідно собівартість продукції до
та після підвищення якості.
V. Показники собівартості продукції – це загальна сума витрат на виробництво та реалізацію продукції (послуг), у тому числі за елементами, статтями витрат, видам продукції, а також витрати на 1 грн. товарної продукції, собівартість окремих виробів тощо.
1. Калькуляція виробничої собівартості продукції:
- сировина та матеріали;
- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
- паливо та електроенергія на технологічні цілі;
- реалізовані відходи (вираховується);
- основна заробітна плата робітників;
- додаткова заробітна плата робітників;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація основних фондів;
- витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
- загально виробничі витрати;
- втрати від браку;
- інші виробничі витрати;
- попутна продукція (вираховується).
2. Витрати на 1 грн. товарної продукції – універсальний показник, що показує прямий зв’язок між собівартістю та прибутком
грн./грн.
,
де
-
загальні витрати на виробництво та
реалізацію продукції;
-
товарна продукція.
VІ. Показники прибутку та рентабельності:
1. Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності.
2. Виручка від реалізації продукції (послуг) – це різниця між валовим доходом та відповідними податками, зборами та знижками.
3. Валовий прибуток – це різниця між виручкою від реалізації продукції (послуг) і собівартістю реалізованої продукції.
4. Операційний прибуток – це валовий прибуток скоригований на різницю інших операційних доходів та витрат (дохід від оренди майна та від реалізації оборотних активів; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати).
5. Прибуток від звичайної діяльності – це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток.
6. Чистий прибуток – це прибуток від звичайної діяльності за вирахуванням суми податків.
7. Рентабельність продукції
,
де
-
валовий прибуток підприємства;
-
витрати на виробництво та реалізацію
продукції.
8. Рентабельність виробництва
,
де
-
операційний прибуток;
-
середньорічна вартість основних фондів;
-
норматив оборотних коштів;
-
середньорічна вартість нематеріальних
активів підприємства.
9. Рентабельність продажу
,
де
-
прибуток (валовий, від звичайної
діяльності, чистий);
-
виручка від реалізації продукції.
Ефективність нововведень
,
де
-
приріст чистої продукції (доходу) за
результатами нововведень;
-
витрати на нововведення.
11. Приріст прибутку за результатами впровадження нової техніки
,
де
-
відповідно оптова ціна одиниці продукції
до і після нововведень;
-
відповідно собівартість продукції до
і після нововведення;
-
відповідно обсяг виробництва продукції
до і після нововведення.
Ефективність інвестицій:
- загальна накопичена величина дисконтованих доходів
,
де
-
дохід від інвестицій в і-му
році;
- кількість років доходності інвестицій;
-
ставка дисконту.
чистий приведений ефект
,
де
-
величина вихідних інвестицій.
рентабельність інвестицій
.
Якщо
>1
– проект ефективний, якщо
<1
– проект неефективний.
VІІ. Показники фінансового стану підприємства – характеризують наявність та структуру капіталу підприємства за складом його джерел та формами розміщення, ефективність та інтенсивність використання власних та запозичених коштів. До них відносяться показники платоспроможності, фінансової стійкості, кредитоспроможності тощо.
Таким чином, всі показники господарської діяльності підприємства знаходяться у тісному зв’язку і залежності. У вищенаведеній послідовності формуються показники при складанні плану розвитку підприємства, а також проводиться аналіз його господарської діяльності. Це не виключає і зворотню послідовність аналізу – від загальних показників до частинних.