Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави — Війська Запорізького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Дати:

1648 р. — Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р., -Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. — Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. — Батозька битва;

1654 p. — укладення українсько-російського договору.

Персоналії: Б. Хмельницький, І.  Богун.

Поняття та терміни: «Національно-визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина».

Ви повинні вміти:

• розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни;

• характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російського договору 1654 p.;

. визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи;

• пояснювати, у чому наслідки та значення найважливіших битв війни у розгортанні національно-визвольної боротьби.

Причини національно-визвольної війни

1. Погіршення становища селяіїства в умовах засилля магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:

 - швидке покріпачення селян;

 - збільшення панщини та різноманітних форм виробітків і податків на користь феодалів і держави;

—  посилення визиску селян орендарями панської землі.

2. Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців:

— православні городяни мали селитися лише в спе- , ціально відведених кварталах;

— їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею;

— усували від участі в місцевому самоврядуванні, обтяжували різними податками й повинностями.

3. Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану:

— з особливою жорстокістю придушувалися будь-які вияви покозачення;

— за .«Ординацією...» 1638 р. всі колишні реєстрові козаки, — за винятком 6-тисячного реєстру — відтоді складової частини польського війська, перетворювалися на кріпаків;-

— реєстровців позбавляли права обирати гетьмана і старшину — їх мав призначати польський уряд зі шляхти;

— на Запорожжі розміщувалися — польські залоги, було відбудовано фортецю Кодак; ч .

-козакам заборонялося без' згоди уряду ходити в

морські й суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства. їх зобов’язували виконувати' всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.

4. Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликало масові протести:

— православні зобов’язувалися сплачувати податки на утримання католицького духівництва; їм нерідко заборонялося провадити відправу, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади тощо;

— закривалися існуючі, заборонялося будувати нові православні церкви й монастирі, а їхні володіння й майно конфісковувалися католицьким та уніатським духівництвом; натомість споруджувалися костьоли й кляштори;

— зростала кількість єзуїтських колегіумів, поширювався їхній вилив; . '

— звужувалася сфера вживання української мови.

Початок національно-визвольної війни.

На початку 1648 р. Богдан Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок з козаками, залоги на Січі й 25 січня оволодів нею. .Його обрали гетьманом Війська Запорізького. Ці події стали початком Національно-визвольної війни українського народу. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з кримським ханом Іслам-Гіреем III про військову допомогу у війні проти Речі

Посполитої. У такий спосіб гетьман розв’язав кілька проблем: недостатності власної кінноти; уникнення несподіваного нападу татарських і- ногайських орд, що було б особливо небажаним під час 29ЄІШИХ дій проти Польщі.

ПЕРШІ ПЕРЕМОГИ КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА. Жовтоводська битва (5 -6 травня 1648 р.) — перша переможна битва Національно-визвольної війни. Повстанці оточили польське військо'під командуванням Гтефана Потоцькоґо на берегах річки Жовті Води. Вирішальний наступ на польський табір розпочався 5 травня. Він завершився нищівною поразкою поляків.

Корсунська битва (16 травня 1648 р.). Після розгрому під Жовтими Водами 20-тисячне польське військо на чолі з великим коронним — гетьманом М. Потоцьким і польним гетьманом М. Калиновсь-КИМ ВІДІЙШЛО до КорсуНЯі де сховалося-в укріпленому таборі. 14 травня до міста наблизилися війська Б. Хмельницького (козаки і татари перекопського мурзи Тугай-Бея)... Одночасною атакою головних сил Хмельницького і загону Кривоноса польське зійсько було розгромлене.

До кінця литш з-під влади поляків було визволено всю територію Лівобережжя, а до кінця серпня. -Брацлавське, Київське, Подільське (крім м. Кам’ящя) воєводства па Правобережжі, а також. східні й південні рацони Волинського воєводства.

1'1-13 вересня 1648 р. союзне козацько-татарське військо на чолі з Богданом Хмельницьким зійшлося  з польською армією під орудою гетьмана Миколая ГІотоцького неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині село Пилява Хмельницької обл.). Пилявецька битва завершилася для польської армії поразкою.

Унаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя На початку листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування. .