Стаття 277. Спростування недостовірної інформації

Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду Українивід 28.03.2007 N 01-8/184

Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію

8. За змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця). Право юридичних осіб, державних органів і органів місцевого самоврядування на спростування недостовірної інформації передбачено приписами статті 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) та статті 33 Закону України "Про інформаційні агентства"

У вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 35 ГПК ( 1798-12 ) факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. Отже, тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК.

Таким чином, підстави для пред'явлення вимоги про спростування інформації немає, оскільки відп. до абз 2 п. 5 ППВСУ при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною. А в нашому випадку директор заводу не заперечує положення статті ЗМІ про низьку якість продукції маслосирозаводу і про відмову маслосирозаводу від постачання продукції району. До тогож відп. до п. 15 ППВСУ для наявності правопорушення повинна мати місце сукупність 4 ознак. В даному випадку одна ознака відсутня, тому підстави для пред'явлення вимоги про спростування інформації немає.

15. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Яким чином директор заводу може виправити ситуацію, що склалася?

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

Про судову практику у справах про захист

гідності та честі фізичної особи,

а також ділової репутації

фізичної та юридичної особи

5. Відповідно до статей 94, 277 ЦК ( 435-15 ) фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення

власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;

б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Задача 4. Колосов і Єфремова подали до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію шлюбу. За декілька днів до реєстрації шлюбу на роботу до Єфремової з'явилася мати Колосова і публічно заявила про те, що вона не дозволить своєму сину одружитися. Вона пояснила, що від подруги Єфремової дізналася, що остання раніше вела аморальний спосіб життя і зловживала наркотиками. В результаті, реєстрація шлюбу не відбулася.

Через декілька років, все ще знаходячись під враженням несправедливих звинувачень подруги і невдачі в особистому житті, Єфремова звернулася до суду з позовом про публічне спростування відомостей, що поширені матір'ю Колосова, які порушують честь і гідність Колосової, а також про компенсацію моральної шкоди. Адвокат відповідачки – матері Колосова заявив в суді, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки з моменту вказаних подій пройшло більше 5 років.

Питання:

1) Чи є підстави для спростування інформації про Єфремову?

2) Чи підлягають задоволенню вимоги Єфремової про спростування інформації і про відшкодування моральної шкоди?