Переваги та недоліки централізованої моделі міжбюджетних відносин

Переваги	Недоліки
централізація державного управління	перевантаження центральних органів влади, що не сприяє ефективності їх діяльності
висока організаційна здатність бюджетної системи	ігнорування місцевих інтересів
високий рівень контролю та координації видаткових повноважень місцевих органів влади	незацікавленість місцевих органів влади у розвитку власної фінансової бази
низький рівень помилкових рішень нижчестоящих органів відносно розподілу коштів у межах поданих повноважень	відповідальність центральних органів влади за збалансованість місцевих бюджетів
запобігання нерівномірності розвитку регіонів та життєвого рівня їх мешканців

Характеристика децентралізованої моделі міжбюджетних відносин відображена в табл. 4.2.

Таблиця 4.2.

Переваги та недоліки децентралізованої моделі міжбюджетних відносин

Переваги	Недоліки
за рахунок зменшення навантаження центральних органів влади поліпшення та прискорення прийняття їх рішень	ускладнення координації дій уряду для досягнення загальнодержавних цілей та забезпечення збалансування фінансових можливостей регіонів
ефективність вирішення проблем територіального рівня місцевими органами через їх близькість до місць виникнення	складність прийняття управлінських рішень унаслідок великої кількості та децентралізованості необхідної інформації
врахування важливіших політичних пріоритетів на місцях	прояв регіонального сепаратизму в здійсненні місцевими органами влади соціально-економічної політики
розширення бюджетних прав територіальних громад
впорядкування розмежування дохідних джерел шляхом запровадження бюджетних угод

Принциповим положенням, яке відрізняє централізовану та децентралізовану моделі міжбюджетних відносин, є їх залежність від державного устрою. Розрізняють унітарну та федеральну організаційні форми міжбюджетних відносин (рис. 4.4).

В Україні традиційно використовують такі інструменти міжбюджетних відносин:

• міжбюджетні трансферти у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій;

• відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і доходів (закріплені доходи);

• бюджетні позики місцевим бюджетам на покриття касових розривів місцевих бюджетів та середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів.

Міжбюджетні відносини регулюються також через передання коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету.

Рис. 4.4. Організаційні форми міжбюджетних відносин

В бюджетній практиці України використовують два методи міжбюджетних відносин:

1. метод процентних відрахувань від загальнодержавних податків і доходів, які надходять на території місцевого бюджету;

2. надання фінансової допомоги бюджетам у певній сумі (бюджетні трансферти).

Переваги методу процентних відрахувань представлені на рис. 4.5.

Місцеві фінансові органи є відповідальними за своєчасне і повне надходження загальнодержавних податків і доходів

Рис. 4.5. Переваги методу процентних відрахувань

Нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів визначаються Верховною Радою України у щорічних Законах про Державний бюджет України. При визначенні конкретного розміру відрахувань враховуються показники, які характеризують економічний, соціальний, природний та екологічний стан відповідних територій. В практиці бюджетного регулювання за роки незалежності Української держави застосовувались різні види нормативів: індивідуальні, групові та єдині.

Міжбюджетні відносини як цілісна система, включають кілька основних взаємопов’язаних структурних елементів, складових, сутність яких можна визначити через їх функції, як прояви властивостей у взаємозв’язку із іншими явищами та процесами. На рис. 4.6. зображено інституціональну систему міжбюджетних відносин через прояви функцій бюджетів.

Рівень системного розгляду	Об’єкти	Суб’єкти	Інституції	Взаємо-відносини	Мета
Фінансові ресурси Державного бюджету Національний		Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Державне казначейство, інші центральні органи виконавчої влади	суспільні послуги: Державний бюджет; доходи Державного бюджету; видатки Державного бюджету; державна власність; державний кредит	Фінансові (вертикальні і горизонтальні) адміністративні (вертикальні і горизонтальні)	акумуляція бюджетних коштів; забезпечення функціонування бюджетної системи; соціально-економічний розвиток суспільства; надання суспільних послуг; розподіл бюджетних коштів (вертикальний).
Фінансові ресурси бюджетів АРК, областей, міст Києва та Севастополя Регіональний		Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські ради, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації	суспільні послуги; місцеві бюджети; доходи місцевих бюджетів; видатки місцевих бюджетів; комунальна власність; комунальний кредит.		акумуляція місцевих фінансових ресурсів; надання суспільних послуг; горизонтальне міжбюджетне вирівнювання; соціально-економічний розвиток території (регіону).
Фінансові ресурси бюджетів міст, сіл, селищ та їх об’єднань Територіальний		Міські, селищні та сільські ради, виконавчі комітети міських, селищних та сільських рад	суспільні послуги; місцеві бюджети; доходи і видатки місцевих бюджетів; комунальна власність.		надання суспільних послуг; виконання делегованих повноважень; соціально-економічний розвиток громади.

Рис. 4.6. Інституціональна структура системи міжбюджетних відносин в Україні