21.Поняття і зміст права власності на землю.

За ЗК право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Право власност(ПВ) на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.Володіння – сусп\екон ставлення особи до наявного у неї майна, панування над майном. Користування – виробниче чи особисте споживання засобів і продуктів вироб-ва, викор-ння рухомого і нерух-го майна для задоволення своїх життєвих проблем. Розпорядження – визначення, вирішення долі майна, грошей, землі та ін нерух-х об’єктів, а також наявність управл-х і виробн-х відносин. Власник розпоряджається самостійно, незалежно від волі ін осіб. ПВ розгл-ся як правовий інститут, так як становить сук-сть правових норм, які регулюють особливу майнову сферу з приводу відносин землі. ПВ розгл-ся в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. В ОР – сукупність правових норм, які регулюють відносини власності, в СР – сук-сть повноважень власника щодо вол-ння, кор-ння і розп-ння землею.Земля може належати: громадянам, ЮО, державі. ПВ на землю набувається та реалізується на підставі КУ, ЗК, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності ЗКУ), земельні ділянки не повертаються. Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжн-х договорів.

22.Земельна ділянка як об’єкт права власності.

За ЗК право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Право власност(ПВ) на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. ПВ на землю набувається та реалізується на підставі КУ, ЗК, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності ЗКУ), земельні ділянки не повертаються. Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжн-х договорів.Земельна ділянка (ЗД) - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності ЗКУ), земельні ділянки не повертаються. Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжн-х договорів.