48.Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Крім того, до повноважень місц. дер. адм. належить підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах і міст, а також координація діяльності державних органів земельних ресурсів.

Повноваження місцевих держ. адміністрацій щодо вилучення земельних ділянок, встановлення і зміни їх цільвого призначення, погодження місць розташування об’єктів аналогічні повноваженням цих органів у галузі надання ділянок.

49.Поняття та зміст землеустрою.

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Важливим аспектом землеустрою є його зміст, який включає такі елементи: а)встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань (тобто, технічні дії з перенесенням та закріпленням на місцевості меж населених пунктів, районів, областей); б)розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель (такі програми є правовою основою для проведення держ. органами необхідних заходів по раціональному використанню земель. Зазначені програми містять прогнозні розробки з питань раціональної організації території, підвищення родючості ґрунтів, захист земель від різних негативних процесів); в)складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень (передбачає складання прогнозів та передпланових документів, які забезпечують наукове обґрунтування раціонального використання та охорони земель); г)обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами (території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову, історико-культурну цінність підлягають комплексній охороні. збереження таких територій відбувається шляхом встановлення заповідного режиму, систематичного спостереження за станом заповідних територій тощо.); ґ)складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових; д)складання проектів відведення земельних ділянок; е)встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; є)підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею; ж)складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; з)розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель; и)здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель; і)проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.