- •1.Історичні етапи становлення та розвитку земельного права.
- •2.Соціально-економічні і екологічні передумови розвитку земельного права.
- •3.Предмет і методи земельного права(зп).
- •4.Місце і роль земельного права в системі національного права України.
- •5.Система і принципи земельного права.
- •6.Співвідношення земельного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.
- •8.Закони як джерела земельного права.
- •9.Земельний кодекс України в системі джерел земельного права.
- •10.Підзаконні акти як джерела земельного права.
- •11.Поняття і особливості земельних правовідносин.
- •12.Суб‘єкти і об‘єкти земельних правовідносин.
- •13.Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •14.Класифікація земельних правовідносин.
- •15.Економічні, соціально-екологічні і правові передумови реформування земельних відносин.
- •16.Поняття земельної реформи та правовий механізм її здійснення.
- •17.Реформування земельних правовідносин як засіб вдосконалення земельного законодавства.
- •18.Юридична природа приватизації земель.
- •19.Правове регулювання приватизації земель за чинним земельним законодавством.
- •20.Механізм організаційно-правового забезпечення приватизації земель.
- •21.Поняття і зміст права власності на землю.
- •22.Земельна ділянка як об’єкт права власності.
- •23.Суб’єкти права власності на землю.
- •24.Право власності на землю громадян.
- •25.Право власності на землю юо.
- •26.Право власності на землю територіальних громад.
- •27.Право власності на землю держави.
- •28.Поняття та зміст спільної власності на землю.
- •29.Права і обов’язки власників земельних ділянок.
- •30.Право користування землею як різновид права природокористування.
- •31.Правове регулювання оренди земель.
- •32.Права і обов‘язки орендодавців.
- •33.Права і обов‘язки орендарів.
- •34.Підстави виникнення, зміни і припинення орендних земельних правовідносин.
- •35.Гарантії захисту прав на землю.
- •36.Зміст права земельних сервітутів.
- •37.Організаційно-правове забезпечення управління в галузі земельних відносин.
- •38.Система органів управління в галузі земельних відносин.
- •39.Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин.
- •40.Повноваження вр арк в галузі земельних відносин.
- •41.Повноваження обласних рад в галузі земельних відносин.
- •42.Повноваження Київської і Севастопольської міських рад в галузі земельних відносин.
- •43.Повноваження районних рад в галузі земельних відносин.
- •44.Повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин.
- •45.Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин.
- •46.Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в галузі земельних відносин.
- •47.Повноваження Ради міністрів арк в галузі земельних відносин.
- •48.Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин.
- •49.Поняття та зміст землеустрою.
- •50.Поняття та зміст моніторингу.
- •51.Поняття та зміст державного земельного кадастру.
- •52.Складові частини державного земельного кадастру.
- •53.Зміст добросусідства.
- •54.Обмеження прав на землю.
- •55.Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних правовідносин.
- •56.Правові форми плати за землю.
- •57.Земельний податок та його юридична природа.
- •58.Місце земельного податку в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •59.Пільги які надаються юо і фо щодо плати за землю.
- •60.Відповідальність за порушення законодавства про плату за землю.
- •61.Поняття і склад правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •63.Поняття, склад і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду.
- •64.Право користування землями лісового фонду.
- •65.Поняття, склад і загальна характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •66.Право користування землями водного фонду.
- •67.Поняття і склад земель населених пунктів та особливості їх правового режиму.
- •68.Суб‘єкти , об‘єкти та зміст права землекористування на землях населених пунктів.
- •69.Суб‘єкти і об‘єкти права промислового землекористування.
- •70.Підстави виникнення, зміни та припинення промислового землекористування.
- •71.Правовий режим земель транспорту.
- •72.Підстави виникнення, зміни та припинення транспортного землекористування.
- •73.Правовий режим використання земель зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- •74.Суб‘єкти, об‘єкти , зміст та підстави виникнення, зміни і припинення права користування землями зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- •75.Правовий режим земель оборони.
- •76.Суб‘єкти, об‘єкти зміст та підстави виникнення, зміни та припинення права оборонного землекористування.
- •77.Право природоохоронного землекористування.
- •78.Суб‘єкти, об‘єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення права природоохоронного землекористування.
- •79.Суб‘єкти, об‘єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення права лікувально-оздоровчого землекористування.
- •81.Право рекреаційного землекористування.
- •82.Суб‘єкти, об‘єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення права рекреаційного землекористування.
- •83.Правовий режим земель історико-культурного призначення.
- •84.Суб‘єкти, об‘єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.
- •85.Поняття і система заходів охорони земель.
- •86.Земельний фонд як об‘єкт правової охорони земель.
- •87.Поняття відповідальності як засобу реалізації земельного права.
- •88.Земельні правопорушення як підстави юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •89.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •90.Земельні правопорушення, як підстави адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності.
- •Історичні етапи становлення та розвитку земельного права.
26.Право власності на землю територіальних громад.
Землі, які належать на праві власності ТГ сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комун-ї власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:1) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);2) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;3) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;4) землі лісового фонду, крім випадків, визначених ЗК;5) землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК;6) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. ТГ набувають землю у комунальну власність у разі: 1) передачі їм земель державної власності;2) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;3) прийняття спадщини;4) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;5) виникнення інших підстав, передбачених законом. ТГ сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.
27.Право власності на землю держави.
У дер-й власності(ДВ) перебувають усі землі У, крім земель комун-ї та приватної вл-сті. Право ДВ на землю набувається і реаліз-ся державою в особі КМУ, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севаст-ї міських, районних державних адмін-цій відповідно до закону. До земель ДВ, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать:1) землі атомної енергетики та космічної системи;2) землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;3) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, що мають національне та загальнодержавне значення;4) землі під водними об'єктами загальнодер-го значення;5) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності ВРУ, Президента України, КМУ, інших органів державної влади, Націон-ї академії наук України, держ-х галузевих академій наук;5) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. До земель ДВ, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: 1) землі атомної енергетики та космічної системи;2) землі під державними залізницями, об'єктами держ-ї власності повітряного і трубопровідного транспорту;3) землі оборони;4) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;5) землі лісового фонду, крім випадків, визначених ЗК;6) землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК;7) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності ВРУ, Президента України, КМУ, інших органів державної влади, Націон-ї академії наук У, держа-х галузевих академій наук; є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорноб-ї катастрофи. Держава набуває права власності на землю у разі:1) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;2) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цив\правовими угодами;3) прийняття спадщини;4) передачі у власність державі земельних ділянок комун-ї власності територ-ми громадами;5) конфіскації земельної ділянки.
