Будова дихального центру

У передніх рогах спинного мозку на рівні 3-5-го сегментів спинного мозку розташовані мотонейрони, від яких відходить діафрагмальний нерв. Мотонейрони, що інервують міжреберні м’язи, розташовані в передніх рогах спинного мозку на рівні 2-10-го грудних хребців.

Нейрони бульбарного дихального центру розташовані на дні 4-го шлуночка та поділяються на експіраторні (ті, що забезпечують видих) та інспіраторні (ті, що забезпечують вдих). Виявлено закономірність: якщо збуджуються експіраторні центри, то одночасно гальмуються інспіраторні. І навпаки.

У варолієвому мості знаходяться ядра пневмотаксичного центру, які регулюють величину дихального об’єму. Дихальні ядра варолієвого мосту та довгастого мозку пов’язані між собою і діють узгоджено.

Ядра дихального центру в гіпоталамусі узгоджують дихання з кровообігом. Також регулюють дихання у відповідь на вплив різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища деякі ділянки кори головного мозку.

Рефлекторна регуляція дихання

1. Регуляція дихання з механорецепторів

Рефлекторна регуляція дихання, як і всіх інших органів, починається з подраз-нення рецепторів. Дихальними рецепторами, в першу чергу, є механорецептори, які поділяються на: рецептори розтягнення легень, іритантні та J-рецептори.

Механорецептори розтягнення легень розташовані у гладких м’язах бронхів та трахеї. Вони збуджуються при вдиху і гальмують центр вдиху у бульбарному дихальному центрі. При цьому вдих припиняється, а розвивається видих. Рефлекс гальмування вдиху при розтягненні легень називається рефлексом Герінга-Брейєра. Він контролює глибину та частоту дихання.

Іритантні рецептори розміщені у слизовій трахеї та бронхів, збуджуються при різких змінах об’єму легень, подразненні слизової хімічними та фізичними факторами. У результаті виникає часте поверхневе дихання, кашель або навіть звуження бронхів.

J-рецептори розташовані в інтерстиції альвеол і бронхів поблизу капілярів. Вони подразнюються при перенаповненні кров’ю судин малого кола кровообігу, при набряку легень, при дії нікотину, гістаміну, внаслідок чого виникає задишка, дихання стає частим і поверхневим.

Важливе біологічне значення мають захисні рефлекси, які пов’язані з подразненням механорецепторів, чихання та кашель.

Чихання. Подразнення рецепторів слизової оболонки носа частинками пороху, газоподібними наркотичними речовинами, тютюновим димом, водою викликає змикання голосових зв’язок, а далі - форсований видих через ніс. При цьому подразнюючі фактори видаляються з носової порожнини, що забезпечує захисний ефект. Даний рефлекс супроводжується брадикардією, зменшенням серцевого викиду серця, спазмом судин шкіри.

Кашель. Виникає при подразненні рецепторів глотки, гортані, трахеї та бронхів різними шкідливими факторами. При цьому також виникає короткий вдих, після якого голосова щілина замикається і водночас виникає збудження у м’язах видиху. Це завершується різким відкриттям голосової щілини та виходом з неї повітря з великою силою. Таке форсоване дихання сприяє винесенню з дихальних шляхів подразнюючих частинок.