
- •О. Г. Білорус ю.М.Мацейко проблеми глобальної модернізації.(аспекти сталого позвитку)
- •Розділ і
- •1.1. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку
- •1.2. Концептуальна сутність сталого розвитку
- •1.3. Принципи сталого розвитку
- •1.4. Регіональні аспекти сталого розвитку
- •1.5. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку
- •1.6. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку
- •2.1. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів
- •2.2. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку
- •2.3. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування сталого розвитку
- •2.4. Імплементація національних стратегій сталого розвитку
- •2.5. Національний досвід стратегічного планування і маркетингу сталого розвитку
- •К омунікаційні механізми
- •Екологія;
- •Економіка;
- •Соціальні проблеми
- •2.6. Деякі нові міжнародні аспекти сталого розвитку
- •2.7. Прийняття рішень, фінансування, маркетинг і моніторинг сталого розвитку
- •2.8. Оцінка досягнутого і перспектив сталого розвитку
- •3.1. Національна стратегія України і проблеми сталого розвитку
- •3.2. Сучасні наукові і прикладні концепції сталого розвитку України
- •3.3. Європейська модель еко-соціальної ринкової економіки і перспективи сталого розвитку України1
- •3.4. Національна стратегія сталого розвитку України і реалізація глобальні цілі розвитку тисячоліття
- •1 Програма "Укра¿на-2010". — к., 1999. — с. 9.
- •3.5. Нова глобальна економіка і сталий розвиток України. Чи допоможе Україні Глобальний план Маршалла?
- •Проблеми захисту навколишнього середовища та економічне зростання в Україні1
- •II. Основні критерії, за якими досягатиметься мета:
- •1. Демографічні процеси.
- •2. Рівень життя населення.
- •3. Зайнятість.
- •4. Система охорони здоров'я.
- •5. Доступність якісної освіти.
- •6. Житлові умови.
- •7. Культура та відпочинок.
- •8. Розвиток українського державного патріотизму.
- •2. Бережливе, раціональне і якісне використання
- •2.1. Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів
- •2.2. Ефективна захищеність природного довкілля
- •5. Використання мінерально-сировинної бази та вторинної сировини
- •Глобалізму. Глобальний демократичний солідаризм і сталий ноосфернии розвиток — головні імперативи XXI століття
3.4. Національна стратегія сталого розвитку України і реалізація глобальні цілі розвитку тисячоліття
Як уже зазначалося, національної стратегії сталого розвитку України ще не існує. Але це не означає, що уряд України зовсім нічого не робив і не робить для реалізації принципів і вимог сталого розвитку. Настала пора перейти від дискусії до реальної роботи. Було б дуже дивно, якби і при новій демократичній владі розробка довгострокової стратегії України здійснювалася у відриві від глобальної стратегії сталого розвитку і глобальних цілей розвитку III тисячоліття, затверджених ООН і взятих до реалізації більшістю країн світу, в тому числі й Україною.
Уряд України цілком обґрунтовано прийняв до виконання Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ), розробка яких була ініційована ООН у 2002 р., як органічну складову майбутньої стратегії сталого розвитку. У 2003 р. Кабінет Міністрів України, а конкретно Міністерство економіки та Комітет з питань європейської інтеграції опублікували національну аналітичну доповідь "Цілі розвитку тисячоліття України". Цей документ не є стратегією, але може стати концептуальною основою стратегії1.
Адаптація внутрішньої економічної політики України до реалізації імперативів і "Цілей розвитку тисячоліття" є невідкладною справою з огляду на забезпечення системного і комплексного підходу до формування довгострокової стратегії економічного і соціального розвитку України, розробки національної стратегії сталого розвитку, поетапного переходу до еко-соціальної ринкової моделі економіки України.
Згадана аналітична доповідь уряду України має дискусійний характер. Проблема її розробників у тому, що жодна з пропозицій ще й досі не імплантована в програми дій уряду. Загалом урядові програми України обходять питання сталого розвитку. Так, у програмному посланні Президента України Л. Кучми до Верховної Ради України "Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки"2 наголошується,
1 Цілі розвитку тисячоліття. Україна. — К., 2003. — С. 23.
2 Україна: поступ у XXI століття. — К., 2000.
397
що "...основні загрози нашій державності зміщуються зараз у площину економічної безпеки"1. В рамках довгострокових пріоритетів екологічної безпеки в цьому документі йдеться лише про застосування платного природокористування для відновлення та раціонального використання природних ресурсів. Неозброєним оком видно, що запропонована програма формування збалансованої системи природокористування в Україні з акцентом на екологізацію технологій дуже далека від Цілей розвитку тисячоліття і від стратегії сталого розвитку.
Знов-таки все концентрується навколо проблеми стійкого економічного зростання. Урядова стратегічна Програма "Україна-2010" повністю ігнорує проблеми сталого розвитку і адаптацію України до Цілей розвитку тисячоліття незважаючи на патетичну заяву, що ця програма дій майже гарантує поступ України у XXI століття і її включення у глобальні міжнародні процеси2. В усякому разі в Програмі говориться, що вона орієнтована на вирішення проблем людського розвитку та конкурентоспроможності України. Про яку конкурентоспроможність, сталий розвиток і якість життя громадян можна говорити, якщо на 2010 р. ВВП на душу населення в Україні визначено на рівні 4-4,5 тис. дол. США за реальною купівельною спроможністю. А сьогодні вважається, що для конкурентоспроможного приєднання до ЄС душовий ВВП в Україні повинен досягти у 2010 р. 10—12 тис. дол. США. Прогнозна динаміка основних макроекономічних показників України на період до 2010 року не знайшла свого підтвердження в реальному житті. Починаючи з 2000 р. прогнозні показники уряду В. Пустовойтенка були явно стримуючими, заниженими (табл. 3).
У 2006-2010 рр. спрогнозовані урядом В. Пустовойтенка темпи підвищення ВВП та інші макропоказники є заниженими, вони не відповідають стратегічним цілям України, таким як ліквідація безробіття, подолання бідності, перехід від економіки, базованої на дешевій робочій силі, до економіки, базованої на дорогій робочій силі і високій середній зарплаті.
1 Україна: поступ у XXI століття. — К., 2000. — С. 90.
2 Програма "Укра¿на-2010". — К., 1999. — С. 91.
398
Таблиця З
Прогнозна динаміка макроекономічних показників України на період до 2010 року1
Прогнозні макроекономічні показники |
Роки (ó %) |
||||
1998 |
1999 |
2000 |
2001-2005 (середньорічний) |
2006-2010 (середньорічний) |
|
ВВП |
-1,5 |
-1 |
2 |
7 |
8 |
Приватне споживання |
-3 |
-2 |
1,25 |
6 |
5,5 |
Валове нагромадження основного капіталу |
3 |
2 |
5 |
11 |
13 |
Експорт товарів та послуг |
-15 |
3,5 |
3,1 |
7 |
7,7 |
Інфляція (ІСЦ) |
20 |
19 |
10 |
7 |
5 |
Передвиборна програма Президента України В. А. Ющенка "Десять кроків назустріч людям" визначила на 2005-2010 рр. вищі макропоказники розвитку. Щорічний приріст ВВП передбачається на рівні 10-12 % проти 5-6 %, передбачених "Програмою "Україна-2010", запропонованою урядом Пустовойтенка в 1999 р. Передбачається створити за 2005-2010 рр. більш як 5 млн нових робочих місць, що забезпечить зниження рівня безробіття до 1—2 %, підвищення середньої зарплати в 2 рази і зниження рівня бідності населення майже вдвічі за умови утримання рівня інфляції в 5—6 % .
У рамках розробки Національної стратегії розвитку України і глобальної стратегії України особливо важливим моментом є прийняття і реалізація середньострокової (5—10 років) Державної програми структурної модернізації економіки України в напрямі створення європейської моделі екологічного-еко-номічної соціально-орієнтованої ринкової системи. Невідкладним завданням на 2005-2010 рр. є розробка Національної стратегії сталого розвитку України на період 2005-2020 рр.
З цього погляду викликає значний інтерес концепція стратегії "Український прорив", опублікована кандидатом у прези-