Проблемні питання

• Чому на титульному аркуші не варто зазначати «Міністерство освіти і науки України»?

• Чи потрібно вносити у спеціальний «Перелік» термін, який двічі вжито у тексті?

• Чому в «Змісті» вказуються лише початкові сторінки рубрик?

• Чим повинен розпочинатись і чим закінчуватися кожен розділ роботи?

• Як за змістом і формою підпорядковуються один одному номери і назви рубрик основного тексту?

• Які джерела варто виносити в окремі списки? Як нумеруються такі списки?

• Як позначаються і називаються додатки? Скільки додатків може бути в роботі?

• Чи варто діалогізувати доповідь на захисті?

• Які частини промови на захисті треба читати «з листка», а які виголошувати напам'ять?

• Які допоміжні матеріали доречні на захисті роботи?

• Про що можуть свідчити репліки й запитання слуха­чів? Як на них реагувати?

• Чому найкращим експромтом вважається той, що підготований заздалегідь?

• Чому публікація статті вважається дієвим способом апробації результатів дослідження? Які ще способи вам відомі?

• Як пов'язані впевненість у собі та освіченість?

Теми рефератів і доповідей

• Система науково-дослідної роботи у вузі.

• Наукове дослідження як вид творчої діяльності студента.

• Види студентських наукових досліджень: реферат, конкурсна робота, курсова, бакалаврська, дипломна і магістерська роботи.

• Особливості студентських досліджень з педагогіки.

• Специфіка наукових досліджень з психології.

• Співвідношення традиційного та індивідуального в студент­ському дослідженні з мовознавства (літературознавства).

• Складові частини наукової роботи.

• Написання тексту наукового твору.

• Правила оформлення результатів науково-дослідної роботи.

• Авторське редагування тексту.

• Види апробації результатів дослідження (практичні заняття, конференції, олімпіади тощо).

• Популяризація наукових здобутків на уроках іноземної мови (зарубіжної літератури).

• Роль наочності в оприлюдненні результатів наукової роботи.

Практичне заняття № 6

Тема: Усна форма наукового спілкування

План

1. Особливості публічного виступу.

2. Характеристика особистості, основні знання, уміння та навички оратора.

3. Підготовка до виступу:

1. повсякденна підготовка;

2. етапи підготовки до конкретного виступу.

4. Виголошення промови:

1. уміння і навички ефективного оратора;

2. прийоми встановлення контакту з аудиторією, утриму­вання уваги слухачів.

5. Технічні характеристики говоріння.

6. Роль невербальних засобів у спілкуванні.

Практичні завдання

1. Уважно прослухайте виступ товариша. Зробіть його письмовий аналіз, керуючись даною схемою.

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИСТУПУ

1. Рівень підготовленості

- Актуальність теми, її відповідність рівневі компетенції аудиторії, обставинам, уподобанням слухачів.

- Наявність повного тексту виступу (або плану, тез, виписок).

- Інформативність виступу.

- Логічність побудови тексту:

• наявність зачину, основної частини, висновків;

• способи переходу від попередньої частини до наступної;

• присутність основної тези у кожному тематичному епізоді.

- Адаптованість тексту до виголошення:

• наявність ілюстрацій;

• вставних слів;

• цитат (і правильність їх подання);

• прикладів із життя;

• характер синтаксичних конструкцій.

- Кількість та якість джерел, що використовувалися при підготовці тексту.

- Відповідність тексту вимогам точності, лаконічності, обґрунтованості, виразності, естетичності.