1. Теоретичні аспекти капітальних вкладень

Одним з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якого Підприємства, що динамічно розвивається, є інвестування. Інвестування - процес обгрунтування та реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства. Інвестування може здійснюватися в різних формах, які визначаються видами інвестицій.

В процесі управління інвестиції прийнято класифікувати за такими [Ознаками:

За об'єктами інвестування коштів виділяють реальні та фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції — це вкладення капіталу у основні виробничі фонди, нематеріальні активи, товарно-матеріальні запаси та інші об’єкти інвестування, пов’язані із здійсненням операційної діяльності підприємства.

Фінансові інвестиції — вкладення капіталу в різні фінансові інструменти (цінні папери, депозитні внески у банки) з метою отримання доходу.

За характером участі в інвестиційному процесі виділяють прямі та непрямі інвестиції підприємства.

Прямі інвестиції характеризуються безпосередньою участю підприємства у виборі об’єктів інвестування, прямим вкладенням до них капіталу та здійсненням постійного контролю за інвестиційним процесом.

Непрямі інвестиції - інвестування капіталу підприємства, що опосередковується іншими господарюючими суб’єктами (інвестиційними та фінансовими посередниками).

За періодом інвестування розрізняють короткострокові (терміном до одного року) та довгострокові інвестиції. Основу короткострокових інвестицій підприємства складають його короткострокові фінансові вкладення. Основною формою довгострокових інвестицій підприємства є капітальні вкладення у відтворення основних засобів.

За рівнем інвестиційного ризику виділяють без ризикові, низько ризикові. Середньо ризикові, високо ризикові та спекулятивні інвестиції.

За формою власності інвестованого капіталу розрізняють приватні державні інвестиції.

За регіональною належністю інвесторів виділяють національні внутрішні) та іноземні інвестиції.

РОЗДІЛ 5

Фінансові результати господарювання.

Фінансові інвестиції - це активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу та інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних із Диверсифікацією операційної діяльності підприємства.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в наступних кновних формах:

1. вкладення капіталу у статутні фонди спільних підприємств;

2. вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів;

3. вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів.

Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв’язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків із постачальниками сировини і матеріалів; розвиток моєї виробничої інфраструктури (при вкладенні капіталу в транспортні та інші аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та ін.

Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Ця Корма фінансового інвестування спрямована насамперед на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є депозитний внесок в комерційних банках. Ця форма використовується для короткострокового тестування капіталу і його головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

Вкладення капіталу в дохідні види фінансових інструментів. Ця форма інвестицій є найбільш масовою та перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку. Основною метою цієї форми фінансового трестування є також генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках може бути використана для встановлення фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних задач (шляхом придбання контрольного або достатнього вагомого пакета акцій).

Виробниче підприємство повинно безперервно удосконалювати всі сфери своєї діяльності. В першу чергу удосконалюються засоби, методи та організація виробництва, тобто проводиться освоєння нової продукції та модернізації випускаємої продукції;

• залучення до виробництва нових машин, обладнання,

інструментів, матеріалів;

• використання нових технологій та способів виробництва

продукції;

• удосконалення та використання нових прогресивних методів,

засобів і правил організації управління виробництвом.

Техніко-економічний рівень виробництва після нововведення можна охарактеризувати через показник питомих приведених витрат Кп. Слід Врахувати, що на прийняття рішення про інвестиції і на хід інвестиційного процесу впливає соціальна оцінка процесів. Практика захисту інвестиційних процесів показала, що найбільш гостро сприймається суспільством екологічні проблеми розширення виробництва.

Реконструкція - це заходи, пов’язані із заміною морально застарілих та »зично зношених машин та обладнання. Реконструкція направлена на

Підвищення технічного рівня виробництва та має прогресивну структуру Капіталовкладень.