3.2 Підземні води нафтових і газових родовищ як корисні копалини

В надрах знаходяться наступні категорії корисних вод, які можуть бути використані у народному господарстві:

1) термальні води;

2) мінеральні води і розсоли промислового значення;

3) мінеральні води і розсоли лікувального значення;

4) прісні води, які придатні для побутового,

промислового, сільськогосподарського

водопостачання;

5) води, які насичені вуглеводневими газами.

Всі ці категорії вод є у нафтогазоносних басейнах.

Особливе місце серед прісних вод нафтогазоносних басейнах займає пластові і техногенні конденсаційні води, які одержуємо з надр супутнього з вуглеводневими газами.

В пластових водах нафтогазоносних басейнів знаходиться досить багато розчинених вуглеводневих газів. За даними Л.М.Зорькіна, В.Н. Корценштейна, Є.В.Стадніка та інших дослідників в 1м³ пластової води палеозойських відкладів Волго-Уральського басейну розчинено до 1-1,3 м³ вуглеводневого газу. Газонасиченість пластових вод Західно-Сибірського мегабасейну досягає 2-3 м³/м³ (іноді більше). Ще більш високу газонасиченість мають пластові води Середньо-каспійського басейну-до 4-5 м³/м³. Максимальна газонасиченість пластових вод відмічена в Азово-Кубанському басейні 8 м³/м³.

Сумарні ресурси розчинених вуглеводневих газів нафтогазоносних басейнів, за даними Л.М.Зорькіна, , В.Н. Корценштейна, Є.В.Стадніка та ряду інших дослідників, на декілька порядків більше промислових запасів вуглеводневих газів (які знаходяться в покладах).

Відповідно розрахункам американських дослідників (П.Джойс, Б.Хайс, Е.Гір та інших) економічно вигідна експлуатація вод з газовим фактором не менше 5 м³/м³ і дебитами свердловин не менше декількох тисяч кубометрів води в добу.

На даний час майже всіма дослідниками признається той факт, що розчинені гази можуть бути джерелом вуглеводневої сировини, але практичний досвід вилучення газів з води не значний і лиш в Японії доля розчинених газів в загальному видобутку горючих газів досягнула більше 30%. Сприятливими тут виявились гідродинамічні умови водонапірних систем молодих нафтогазоносних басейнів-самовиливи високозбагачених метаном вод при значних дебитах і остьових тисках.

Металоносні хлоридні розсоли нафтогазоносних басейнів серед інших видів літосферних водних розчинів по концентрації і запасах цінних металів(літію, цезій, стронцій, рубідію) та інших елементів(йоду, брому, бору) мають найбільше значення.

Л.С. Балашов, Н.Ф.Єфремочкин і Г.К. Павленко підкреслили наступні переваги експлуатації літосферних водних розчинів (розсолів), як джерел ряду металів ( в першу чергу в нафтогазоносних басейнах):

1) великі запаси сировини;

2) відсутність витрат на гірничі роботи (часто

використовують вже пробурені для інших цілей

свердловин);

3) можливість отримання продукції з більших глибин

і більшої площі;

4) комплексність корисної копалини (наявність

одночасно ряду цінних елементів у високих

концентраціях);

5) можливість супутнього отримання ряду солей

(хлориди: натрію, калію, магнію, кальцію та інших);

6) можливість використання водних ресурсів-відходів

діючих виробництв (нафтогазовидобувного, йодо-

бромного, калійного та інших)

Так, концентрація вище наведених семи елементів (металів, йоду, брому, бору) у водах басейнів перевищують конденсійні величини промислового значення, а звідси можна говорити про наявність ресурсів цих речовин та про можливість їх промислового використання.

Майже всі води та розсоли нафтогазоносних пластів мають лікувальну властивість і досить цінні. Більша частина сумарних, статичних ресурсів, лікувальних та мінеральних вод і розсолів концентровані саме у нафтогазоносних басейнах.

Цінною корисною копалиною є прісні води, які зустрічаються в розрізах нафтогазоносних басейнів вище нафтових та газових горизонтів, доля прісних вод отримана з земних надр для загальних потреб останнім часом зростає. Таке становище в значній мірі пояснюється все більшим зростанням забрудненості поверхневих-річкових та озерних вод. Так наприклад, в Данії 100% водопостачання з надр.