Питання для самоперевірки

1. Які умови розчинення вуглеводневих газів у підземних водах?

2. Який основний склад органіки, що розчиняється у підземних водах?

3. Назвіть основні гiдрогеологiчнi закономірності розміщення скупчень нафти і газу у межах басейнів підземних вод.

4. Що таке гiдродинамiчнi аномалії, їх види i як вони створюються?

5. Які умови формування гідрохімічних аномалій?

6. Які гiдрогеологiчнi умови формування покладів вуглеводнів?

7. Як відбувається хімічне руйнування нафтових i газових покладів?

Лекція 9 нафтогазопошукова гідрогеологія

Процеси нафтогазоутворення, нафтогазонагромад-ження відбуваються у водному середовищі. Поклади ВВ також у природних пастках будуть взаємодіяти з підземними водами, які їх оточують. Підземні води у цих зонах будуть мати специфічні особливості, які використовуються як гідрогеологічні показники на ВВ. Їх використовують при оцінці перспектив нафтогазоносності окремих площ, районів, при пошуках покладів нафти і газу. Гідрогеологічні показники на нафту і газ ми за вихідним матеріалом поділяємо на гідродинамічні, гідрохімічні, гідротермальні, палеогідро-геологічні. За своїм значенням вони поділяються на показники: наявності покладів газу; наявності нафти і газу; наявності пасток нафти і газу; умов руйнування скупчень нафти і газу; що сприяють формуванню скупчень ВВ.

9.1 Показники наявності покладів газу

Тиск насичення, або пружність розчинених у воді газів є надійним показником наявності покладів газу у природній пастці. Згідно формули Генрі:

, звідки , (9.1)

де Р_нас – пружність розчинених газів у воді, МПа;

V – об’єм розчинених у воді газів, см³/см³;

k_р – коефіцієнт розчинності газу у воді (залежить від

температури і мінералізації води).

Загальна пружність розчинених у воді газів дорівнює парціальній пружності окремих газових компонентів і може досягати в окремих випадках 25 МПа. При дослідженні Р_нас з пошуковою метою порівнюють Р_нас з Р_пл (гідростатичним). Якщо Р_нас>Р_пл, то всі пастки системи будуть вміщувати поклад газу. Цей показник був випробуваний на багатьох родовищах газу і мав дуже велику інформативність. Якщо Р_нас<Р_пл, тобто вода недонасичена газом, то можна зробити два висновки: газовий поклад є, але він знаходиться у стадії руйнування; газового покладу у пастці немає. Але, коли ми в таких умовах досліджуємо відношення < 1, але воно поступово зростає у напрямку до пастки (це коефіцієнт газонасичення), то поклад є, але він у стадії руйнування і за зростанням у напрямку до пастки ми фіксуємо ореол розсіювання газового покладу. Р_нас у середовищі досліджують дослідним шляхом. У свердловині на різних глибинах визначають газонасиченість води і будують графік її залежності від глибини і визначають на ньому глибину, де газонасиченість стає стабільною за формулою:

, (9.2)

де Н_г – глибина на графіку до точки перегину, м;

h_ст– глибина статичного рівня від поверхні, м;

r_в – густина води, кг/м³.