3. Загальні вимоги до цитування

• Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі (на мові оригіналу, за необхідності можна дати переклад).

• Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора.

• Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

• При непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Додаток 6

Примітки

У Примітках можна розташувати:

1. Додаткові роз’яснення і уточнення автора роботи.

2. Біографічні, історичні, історико-культурні свідчення, що не увійшли до основного змісту. Посилання на праці, з яких запозичені ці свідчення, потрібно оформити так само, як і в тексті курсової роботи (див. Додаток 5).

3. Великі за об’ємом додаткові матеріали, які мають самостійне значення можна винести наприкінець роботи у якості додатків.

Додатки 7, 8 Оформлення Списку використаних джерел

Список використаної літератури (Список літератури / Література) (див. Додаток 8) складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Спи­сок...» повинен містити бібліографічний опис джерел, викори­станих студентом під час роботи над темою.

Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, розміщується завжди після Висновків. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту (див. Додаток 7):

— кож­ний бібліографічний запис треба починати з нового рядка;

— літе­ратуру слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць на мові оригіналу, спочатку видання кирилицею, потім — латиницею;

— завжди спочатку пишеться прізвище автора, потім його ініціали (якщо у книги є автор). Далі дається повна назва книги, місце видання, назва видавництва (якщо є), рік видання, загальна кількість сторінок;

• якщо праці одного і того ж автора зустрічаються кілька разів, то ці публікації наводять у хронологічній послідовності (від найбільш ранньої до пізнішої);

• якщо праці одного і того ж автора опубліковані українською і російськими мовами, унаслідок чого є певні зміни у написанні прізвища, то його публікації наводять у хронологічній послідовності (від найбільш ранньої до пізнішої), а не за алфавітом літер у прізвищі;

• якщо у цього ж автора є ще публікації разом з співавторами, то тоді їх наводять після того як закінчуються одноосібні. Якщо таких публікацій кілька, то їх розміщують не за хронологією, а за алфавітом другого прізвища співавтора, якщо один і той же співавтор зустрічається кілька разів, то тоді праці розташовують за хронологією видання.

Додаток 7