4. Види тилового забезпечення у пс

Вивчити питання самостійно по літературі:

[1], с. 6573

Видами тилового забезпечення є:

–      матеріальне;

–      транспортне;

–      інженерно-аеродромне (тільки у авіації);

–      аеродромно-технічне(тільки у авіації);

–      медичне;

–      ветеринарне;

–      торгово-побутове;

–      квартирно-експлуатаційне;

–      фінансове забезпечення.

Інженерно-аеродромне забезпечення є одним із видів тилового забезпечення бойових дій авіації. У ході розвитку та удосконалення авіаційної техніки зростають та удосконалюються фонди військових аеродромів, техніка забезпечення польотів. Коли раніше аеродром представляв собою ґрунтове льотне поле, то сьогодні аеродром – це штучна ЗПС з комплексом складних споруд для забезпечення базування авіаційної техніки та особового складу військових частин ВПС, організації польотів, забезпечення життєдіяльності особового складу. На сучасному аеродромі є більш 100 споруд комунального призначення, керівництва польотами, ремонту авіаційної техніки, учбової бази, складських приміщень та ін. Для підтримки таких аеродромних комплексів в постійній експлуатаційній готовності потрібна значна кількість матеріальних засобів і коштів, багато зусиль особового складу. Значення інженерно-аеродромного забезпечення бойових дій авіації суттєво зросло, завдання ускладнилися.

Інженерно-аеродромне забезпечення базування авіації є однієї з основних і найбільш складних задач авіаційного тилу й організується з метою своєчасної підготовки, розвитку і підтримки в постійній експлуатаційній готовності аеродромної мережі, що забезпечує високу бойову готовність і живучість авіаційних частин, їхнє розосереджене базування, безперебійну бойову діяльність і широкий маневр авіації в ході бойових дій.

Задачі інженерно-аеродромного забезпечення можна умовно розділити на задачі мирного і воєнного часу.

У мирний час повинні бути вирішені такі питання:

–     підтримка існуючих військових аеродромів в постійній експлуатаційній готовності;

–     виконання інженерних заходів по підвищенню захисту авіаційної і спеціальної техніки, матеріальних засобів від ударів противника (будівництво стаціонарних укриттів для особового складу, залізобетонних арочних укриттів та земляних обвалувань для літаків, стаціонарних сховищ та земляних обвалувань для спеціальної техніки і матеріальних засобів);

–     виконання заходів щодо укріплення охорони і оборони аеродромів (будівництво однорядних і дворядних загорож аеродромів і окремих зон з колючого дроту, установка на вивідних рульових доріжках з зон розосередження протиугінних пристроїв літаків, обладнання стаціонарних вогневих пунктів, інженерних загороджень);

–     визначення запасних і оперативних аеродромів, порядок забезпечення посадки і вильоту літаків з них, накопичення мінімуму необхідних матеріальних засобів на цих аеродромах;

–     приведення до порядку під’їзних доріг до аеродромів та залізничних доріг для підвозу матеріальних засобів в період ведення бойових дій.

На воєнний час до завдань мирного часу додаються ще такі завдання:

–     ліквідація наслідків ударів противника по аеродромах звичайними засобами ураження;

–     будівництво удаваних аеродромів і командних пунктів та імітація їх життєдіяльності;

–     проведення додаткових інженерних заходів (маскування найбільш важливих об’єктів аеродромів, установка мінних полів, малопомітних перешкод, земляних щілин для особового складу).