Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конический редуктор.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
909.78 Кб
Скачать

1.4 Визначення частоти обертання валів привода, потужностей та обертових моментів, що передаються валами

Розрахуємо дійсні частоти обертання валів, хв-1:

(1.6)

(1.7)

Розрахуємо обертові моменти на валах, Нм:

(1.8)

(1.9)

(1.10)

Розрахуємо потужності на валах, кВт:

(1.11)

(1.12)

1.5 Підсумкові дані розрахунку

Параметри визначеного для привода електродвигуна:

  • тип – 4А 132S6/965/2;

  • потужність – РД=5,5 кВт;

  • частота обертання ;

  • коефіцієнт пускового перевантаження .

Енергосилові та кінематичні характеристики привода приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Енергосилові та кінематичні характеристики привода.

Номер

вала

Частота обер-тання, хв-1

Потужність,

кВт

Обертовий момент, Нм

Передаточне

число

Д

Ш

Т

2. Розрахунок конічної зубчастої передачі

2.1 Вихідні дані

Обертовий момент на ведучому валу

Тш=87,4 Нм

Частота обертання ведучого валу

nш=508 с-1

Передаточне число

UШ=2,8

Ресурс роботи передачі

tΣ=20000 год

Коефіцієнт навантаження

Ψ=1,4

Режим навантаження

легкий

2.2 Вибір матеріалу

Згідно рекомендацій вибираємо матеріали для колеса і шестерні:

  • шестерня – сталь 40Х; нормалізація, поліпшення, гартування СВЧ; НRC=45…50, σв1=900 Мпа, σт1=750 Мпа.

  • колесо – сталь 40Х; нормалізація, поліпшення, гартування СВЧ; НRC=45…50, σв1=900 Мпа, σт1=750 Мпа.

2.3 Розрахунок допустимих напружень

2.3.1 Розрахунок допустимих контактних напружень

Розрахунок ведемо для колеса і для шестерні одночасно.

Визначимо допустиме контактне напруження, МПа:

(2.1)

де σНlimb1,2 – границя контактної витривалості при базовому циклі, МПа;

КНL1,2 – коефіцієнт довговічності;

SН1,2 – коефіцієнт безпеки, SН1,2=1,2;

Визначимо границю контактної витривалості, мПа:

(2.2)

Визначимо коефіцієнт довговічності:

(2.3)

де NНО1,2 – базове число циклів зміни напружень, NНО1,2=60∙106 циклів;

NНЕ1,2 – еквівалентне число циклів зміни напружень;

Визначимо еквівалентне число циклів зміни напружень:

(2.4)

(2.5)

Так як NНЕ1> NНО1 та NНЕ2> NНО2, тоді згідно вказівок КНL1,2=1.

Визначимо допустиме контактне напруження, МПа:

(2.6)

Згідно вказівок допустимі контактні напруження передачі для прямозубих коліс обираємо по меншому з двох значень, тому [σН]=839,6 МПа.

Перевіримо умову для контактних напружень, МПа:

(2.7)

(2.8)

2.3.2 Розрахунок допустимих напружень згину

Визначимо допустиме напруження згину, МПа:

(2.9)

де – границя витривалості при згині, яка відповідає числу циклів, МПа;

SF1,2 – коефіцієнт безпеки, SF1,2=1,75;

КFL1,2 – коефіцієнт довговічності;

КFE1,2 – коефіцієнт, який залежить від виду термообробки.

При дії легких навантажень границя витривалості при згині зменшують на 20%. Визначимо границя витривалості при згині, МПа:

(2.10)

Визначимо коефіцієнт довговічності:

(2.11)

де NFО1,2 – базове число циклів зміни напружень, NFО1,2=4∙106 циклів;

NFЕ1,2 – еквівалентне число циклів зміни напружень;

mF – показник ступеня, який залежить від твердості, mF=9;

Визначимо еквівалентне число циклів зміни напружень:

(2.12)

(2.13)

Так як NFЕ1> NFО1 та NFЕ2> NFО2, тоді згідно вказівок КFL1,2=1.

З довідників обираємо коефіцієнт КFE1,2, який залежить від виду термооброб-ки КFE1,2=1.

Визначимо допустиме напруження згину, МПа:

(2.14)

Перевіримо умову для напружень згину, МПа:

(2.15)

Отже умова виконується, тому розрахунок вважаємо вірним.