
- •Реферат
- •Розрахунок конічної зубчатої передачі
- •Енергосиловий та кінематичний розрахунки параметрів привода
- •1.1 Позначення параметрів та елементів привода
- •Визначення потрібної потужності і вибір електродвигуна привода
- •1.3 Визначення загального передаточного числа привода та його розподіл по ступеням
- •1.4 Визначення частоти обертання валів привода, потужностей та обертових моментів, що передаються валами
- •1.5 Підсумкові дані розрахунку
- •2. Розрахунок конічної зубчастої передачі
- •2.2 Вибір матеріалу
- •2.3 Розрахунок допустимих напружень
- •2.3.1 Розрахунок допустимих контактних напружень
- •Визначимо границю контактної витривалості, мПа:
- •Визначимо еквівалентне число циклів зміни напружень:
- •2.3.2 Розрахунок допустимих напружень згину
- •2.4 Проектний розрахунок
- •2.5 Геометричні характеристики
- •2.6 Сили в зачепленні
- •2.7 Перевірочний розрахунок передачі
- •2.7.1 Розрахунок на контактну втому
- •2.7.2 Розрахунок на втому при згині
- •Визначимо коефіцієнт форми зуба шестерні:
- •Визначимо коефіцієнт форми зуба колеса:
- •2.8 Підсумкові дані розрахунку
- •3. Розрахунок передачі плоским пасом
- •3.2. Проектний розрахунок
- •3.3. Розрахунок перетину паса
- •Підсумкові дані
- •4. Розрахунок валів
- •4.1. Розрахунок швидкохідного валу
- •4.2. Розрахунок тихохідного валу
- •4.3 Перевірка тихохідного вала на опір втомі
- •5 Елементи конструкції кришки і корпуса редуктора.
- •6. Розрахунок шпонкових з’єднань
- •6.1 Шпонкове з’єднання на швидкохідному валу
- •6.2 Шпонкове з’єднання на тихохідному валу
- •7. Розрахунок підшипників кочення
- •7.1 Перевірка підшипників на швидкохідному валу за строком служби
- •7.2 Перевірка підшипників на тихохідному валу за строком служби
- •8. Змащування передач і підшипників редуктора
- •8.1 Змащування зубчастих передач
- •Технічні характеристики
- •8.2 Змащування підшипників
- •9. Натяжний пристрій
- •Вибір рами
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
1.4 Визначення частоти обертання валів привода, потужностей та обертових моментів, що передаються валами
Розрахуємо дійсні частоти обертання валів, хв-1:
(1.6)
(1.7)
Розрахуємо обертові моменти на валах, Нм:
(1.8)
(1.9)
(1.10)
Розрахуємо потужності на валах, кВт:
(1.11)
(1.12)
1.5 Підсумкові дані розрахунку
Параметри визначеного для привода електродвигуна:
тип – 4А 132S6/965/2;
потужність – РД=5,5 кВт;
частота обертання
;
коефіцієнт пускового перевантаження
.
Енергосилові та кінематичні характеристики привода приведені в таблиці 1.
Таблиця 1 – Енергосилові та кінематичні характеристики привода.
Номер вала |
Частота обер-тання, хв-1 |
Потужність, кВт |
Обертовий момент, Нм |
Передаточне число |
Д |
|
|
|
|
Ш |
|
|
|
|
|
||||
Т |
|
|
|
2. Розрахунок конічної зубчастої передачі
2.1 Вихідні дані
Обертовий момент на ведучому валу |
Тш=87,4 Нм |
Частота обертання ведучого валу |
nш=508 с-1 |
Передаточне число |
UШ=2,8 |
Ресурс роботи передачі |
tΣ=20000 год |
Коефіцієнт навантаження |
Ψ=1,4 |
Режим навантаження |
легкий |
2.2 Вибір матеріалу
Згідно рекомендацій вибираємо матеріали для колеса і шестерні:
шестерня – сталь 40Х; нормалізація, поліпшення, гартування СВЧ; НRC=45…50, σв1=900 Мпа, σт1=750 Мпа.
колесо – сталь 40Х; нормалізація, поліпшення, гартування СВЧ; НRC=45…50, σв1=900 Мпа, σт1=750 Мпа.
2.3 Розрахунок допустимих напружень
2.3.1 Розрахунок допустимих контактних напружень
Розрахунок ведемо для колеса і для шестерні одночасно.
Визначимо допустиме контактне напруження, МПа:
(2.1)
де σНlimb1,2 – границя контактної витривалості при базовому циклі, МПа;
КНL1,2 – коефіцієнт довговічності;
SН1,2 – коефіцієнт безпеки, SН1,2=1,2;
Визначимо границю контактної витривалості, мПа:
(2.2)
Визначимо коефіцієнт довговічності:
(2.3)
де NНО1,2 – базове число циклів зміни напружень, NНО1,2=60∙106 циклів;
NНЕ1,2 – еквівалентне число циклів зміни напружень;
Визначимо еквівалентне число циклів зміни напружень:
(2.4)
(2.5)
Так як NНЕ1> NНО1 та NНЕ2> NНО2, тоді згідно вказівок КНL1,2=1.
Визначимо допустиме контактне напруження, МПа:
(2.6)
Згідно вказівок допустимі контактні напруження передачі для прямозубих коліс обираємо по меншому з двох значень, тому [σН]=839,6 МПа.
Перевіримо умову для контактних напружень, МПа:
(2.7)
(2.8)
2.3.2 Розрахунок допустимих напружень згину
Визначимо допустиме напруження згину, МПа:
(2.9)
де
– границя витривалості при згині, яка
відповідає числу циклів, МПа;
SF1,2 – коефіцієнт безпеки, SF1,2=1,75;
КFL1,2 – коефіцієнт довговічності;
КFE1,2 – коефіцієнт, який залежить від виду термообробки.
При дії легких навантажень границя витривалості при згині зменшують на 20%. Визначимо границя витривалості при згині, МПа:
(2.10)
Визначимо коефіцієнт довговічності:
(2.11)
де NFО1,2 – базове число циклів зміни напружень, NFО1,2=4∙106 циклів;
NFЕ1,2 – еквівалентне число циклів зміни напружень;
mF – показник ступеня, який залежить від твердості, mF=9;
Визначимо еквівалентне число циклів зміни напружень:
(2.12)
(2.13)
Так як NFЕ1> NFО1 та NFЕ2> NFО2, тоді згідно вказівок КFL1,2=1.
З довідників обираємо коефіцієнт КFE1,2, який залежить від виду термооброб-ки КFE1,2=1.
Визначимо допустиме напруження згину, МПа:
(2.14)
Перевіримо умову для напружень згину, МПа:
(2.15)
Отже умова виконується, тому розрахунок вважаємо вірним.