- •1. Вимоги до курсової роботи
- •2. Зміст курсової роботи
- •3. Рекомендації до написання розділів курсової роботи
- •Розділ 1. Планово-організаційний аналіз змісту навчання робітничої спеціальності (видається керівником)
- •1.1. Аналіз знань та умінь, що набуваються згідно з кваліфікаційною характеристикою (кх) робітника
- •1.2. Аналіз навчального плану підготовки робітника даної професії і даного кваліфікаційного розряду
- •1.3. Аналіз зведєно-тематичного плану і програм виробничого навчання та теоретичного навчання
- •1.4. Розробка комплексу навчально-методичного забезпечення
- •Класифікація типів і видів уроків теоретичного навчання
- •3. Загальні висновки:
- •Іу рівень – високий
- •Розділ 2. Психолого-педагогічний зміст роботи викладача птнз. Педагогічне спостереження Роз’яснення про порядок його виконання й оформлення
- •Листок індивідуальних спостережень
- •Розділ 3. Професійна характеристика та особисті риси інженера-педагога (видається керівником) Психолого-педагогічне дослідження
- •1. Актуальність дослідження
- •2. Об'єкт дослідження
- •3. Предмет дослідження
- •4. Мета дослідження
- •5. Завдання дослідження
- •Розділ 4. Принципи побудови інтерфейсів операційних систем (видається керівником) Психолого-педагогічне дослідження
- •4. Організація та керівництво курсовими роботами
- •5. Оформлення курсової роботи
- •6. Захист курсових робіт
- •Література що була використана при укладанні методичних вказівок
- •Луцький національний технічний університет
- •Кафедра комп’ютерних технологій професійного навчання
- •Курсова робота
- •На тему: Художник – конструктор (дизайнер)
- •М. Луцьк – 201_ рік
- •Луцький національний технічний університет
- •Павлик Вікторії Вікторівні (прізвище, ім’я, по батькові)
- •Календарний план
- •Приклади оформлення літературних джерел Книги
- •Критерії оцінювання курсової роботи з професійної педагогіки
- •1. Максимальна кількість балів за «Вступ»
- •2. Максимальна кількість балів за «Розділ і»
- •3. Максимальна кількість балів за «Розділ іі»
- •4. Максимальна кількість балів за «Розділ ііі, іу»
- •5. Максимальна кількість балів за «Висновки»
- •6. Максимальна кількість балів за «Список використаної літератури»
- •7. Максимальна кількість балів за «Оформлення курсової роботи
- •8. Максимальна кількість балів за «Захист курсової роботи»
3. Рекомендації до написання розділів курсової роботи
Титульний лист повинен містити: назву навчального закладу та кафедри, де виконана робота; тему роботи; прізвище, ім’я, по батькові студента; прізвище, ім’я, по батькові керівника; місто; рік написання роботи, особистий підпис студента. Форму титульного листа наведено у Додатку А.
Завдання для курсової роботи включають: назву кафедри, прізвище, ім’я, по-батькові студента, якому видано завдання; назву (тему) роботи; термін подання завершеної роботи на кафедру. Завдання підписується керівником курсової роботи і засвідчується підписом студента, який прийняв його до виконання. Форму завдання на курсову роботу наведено у Додатку Б.
Зміст роботи, викладений на її початку, має містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). При цьому формулювання заголовків повинні точно відповідати змісту роботи й бути короткими, послідовно та чітко відображати логіку курсової роботи.
Вступ. У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, показати її значущість й необхідність висвітлення. Тобто довести, виходячи з того, що докорінна перебудова нашого суспільства на основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів ставить підвищені вимоги до підготовки робітничих кадрів, їх загальноосвітнього рівня і професійної майстерності.
Обґрунтування актуальності теми курсової роботи
Обґрунтування актуальності напряму |
Обґрунтування практичної актуальності теми дослідження |
Показати значимість проблеми, що визначена та необхідність її вирішення |
Показати недоліки у навчально-виховному процесі у ПТНЗ, які необхідно усунути |
Розкривається стан обраної проблеми у педагогічній науці: що досліджено та відкрито, які існують погляди, думки з цього приводу, що залишилося незрозумілим й потребує подальшого дослідження, розробки, і що таким чином буде аналізувати, з'ясовувати студент (автор) у своїй курсовій роботі.
У вступі доцільно відобразити коротку інформацію про задум дослідження. Не потрібно багато цитувань та посилань на літературу. Необхідно визначити об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також сформулювати його гіпотезу.
Для того, щоб перевірити, чи правильно визначені основні характеристики педагогічного дослідження, вам необхідно відповісти на такі запитання:
Проблема |
Що потрібно вивчити, що раніше не було вивчено? |
Тема |
Назва роботи |
Актуальність |
Чому дану проблему необхідно вивчати саме зараз? |
Об’єкт дослідження |
Що розглядається? |
Предмет дослідження |
Як розглядається об’єкт, які нові відносини, властивості, аспекти розкриває дана курсова робота? |
Мета |
Який результат курсової роботи студент має отримати, яким він його бачить? |
Завдання |
Що необхідно зробити, щоб мета була досягнута? |
Гіпотеза |
Що є неочевидним у об’єкті, що студент бачить такого, чого не помічають інші? |
Об’єктом дослідження є вся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики в галузі професійної педагогіки, яка виступає джерелом необхідної для дослідника інформації. Об’єктом дослідження можуть бути педагогічний чи учнівський колективи, система виховної роботи, навчально-виховний чи навчальний процеси у професійно-технічних закладах освіти, викладання будь-якого курсу тощо.
Предмет дослідження – це лише ті суттєві зв’язки та відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в цій роботі, він є головним, визначальними для конкретної проблеми і теми. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення. Наприклад, предметом дослідження можуть бути конкретні соціально-педагогічні умови, форми, методи, прийоми, засоби, методики навчання, розвитку учнів, технології навчання тощо.
Мета дослідження закладена в самій назві обраної теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Мета – це запланований результат, який має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення продукту ліпшого, ніж був раніше, або якщо це явище чи процес – з вищими показниками якості тощо. Поставленої мети досягти треба обов’язково і неодмінно перевірити реальність її досягнення.
Мета дослідження досягається виконанням окремих конкретних дослідних дій, тобто конкретизується у його завданнях. Вони дають уявлення про те, на що буде спрямовано дослідження. Завдання розкривають мету дослідження і у своїй сукупності мають бути адекватними цій меті. Формулюються завдання у формі перерахування (вивчити, описати, встановити, розробити, відібрати, апробувати і т.п.). Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.
Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховуватися при формуванні й постановці завдань дослідження в рамках курсової роботи.
Визначення теми, об’єкта, предмета й мети дослідження за своєю суттю становить перший етап єдиного нерозривного процесу дослідження.
Головним методологічним стрижнем будь-якого дослідження вважається гіпотеза. Вона є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом педагогічної теорії. Гіпотеза має формулюватись як таке припущення, при якому на основі ряду чинників можна зробити висновок про існування об’єкта, про зв’язок між явищами або причини явища, при чому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формулюватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту.
Для правильної побудови будь-якої гіпотези, перш за все, необхідно пам’ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза має відповідати конкретній меті та описувати обраний об’єкт дослідження.
Перш, ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору курсової роботи необхідно всебічно обміркувати проблему, ознайомитися з основними літературними джерелами, вивчити навчально-виховний процес у ПТНЗ. При цьому слід пам’ятати, що гіпотеза будь-якого педагогічного дослідження має формулюватись так, щоб її можна було експериментально перевірити. Перебіг того чи іншого педагогічного явища або процесу залежить від багатьох чинників. Треба вміти встановити вплив яких факторів є визначальним, а на які можна не зважати.
Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення педагогічних явищ. Тільки після вивчення характерних рис явища, обставин, умов тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), почати побудову гіпотези. Хід думки при цьому оформляється як своєрідний умовивід. При побудові гіпотези слід пам’ятати, що умовивід іде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Її необхідність випливає з самої суті гіпотези як припущення. Перевірена, обґрунтована, підтверджена дослідами, фактами, гіпотеза перетворюється в достовірне наукове знання, в теорію.
Оскільки курсова робота є для вас першим дослідженням, то не має необхідності формулювати всі характеристики. Кількість обов’язкових характеристик узгоджується з керівником курсової роботи.
Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки.
