2.1. Місце Державної служби України в системі центральних органів виконавчої влади

Адміністративно – правовий статус – це сукупність прав, обов’язків та гарантій їх реалізації, закріплених у нормах адміністративного права.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 № 3166-VI іншими центральними органами виконавчої влади є служби, що утворюються у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам.

Кожна служба здійснює свою діяльність на основі відповідного положення про нього. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.

Щодо адміністративно – правового статусу служб, то згідно Статті 4 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Служба та інші органи виконавчої влади мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Служби та інші органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

Територіальні органи служби утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів центрального органу виконавчої влади на розгляд міністрові вносить керівник центрального органу виконавчої влади.

Територіальні органи служби можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення).

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Правовий статус органів виконавчої влади, що здійснюють управління економікою, встановлюється в указах Президента України та постановах Уряду України.

Конституція України посідає особливе місце в системі правового регулювання діяльності міністерств та інших органів виконавчої влади в нашій державі, оскільки її норми не тільки встановили принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, а й принципи їх організації та взаємодії відповідних органів.

Державна пробірна служба України (Пробірна служба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Пробірна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю.

Указом Президента України «Про Положення про Державну пробірну службу України» від 13 квітня 2011 року N 461/2011 закріплено, що Державна пробірна служба України є правонаступником прав та обов'язків Державної пробірної служби - урядового органу державного управління, що діяв у системі Міністерства фінансів України.

Пробірна служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України.