2. Становлення системи державного пробірного контролю незалежної України.

Розвиток державної пробірної справи незалежної України розпочинається з жовтня 1991 року, саме тоді постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету» відбулося створення на базі діючої в м. Києві Центральної Української державної інспекції пробірного нагляду Міністерства фінансів СРСР Державної пробірної палати Міністерства фінансів України, з підпорядкуванням їй усіх державних інспекцій пробірного контролю, розташованих на території України, а також постійних контролерів на підприємствах по обробці алмазної сировини.

У 1992 році Прикарпатська та Південно-Східна державні інспекції пробірного нагляду перетворені у Західну та Східну державні інспекції пробірного нагляду відповідно.

Державна пробірна палата України мала відповідати за здійснення на Україні власного державного пробірного нагляду, забезпечення обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, контроль за правильністю використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, забезпечення залучення до вторинної переробки їх лому і відходів на підприємствах, в установах і організаціях усіх галузей народного господарства, незалежно від форм власності і підпорядкованості.

Так, з метою встановлення правових основ державного пробірного контролю за видобуванням, виробництвом, використанням, обігом, обліком і зберіганням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, виконанням операцій із зазначеними цінностями видано Декрет Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. «Про державний пробірний нагляд».

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 2 вересня 1993 року державні інспекції пробірного нагляду в Україні перетворені в державні управління пробірного нагляду: Центральне (м. Київ), Східне (м. Харків), Західне (м. Львів) та Південне (м. Одеса).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1994 року з 15 вересня 1994 року запроваджуються державні пробірні клейма нового зразка для ювелірних та інших побутових виробів із дорогоцінних металів, що виготовляються в Україні, ввозяться з-за кордону для продажу, або тих, що вивозяться з України. Це були перші державні пробірні клейма незалежної України. На них зображувалися суцільний тризуб, цифри проби та шифри державних управлінь пробірного нагляду.

Новітній розвиток системи державного пробірного контролю розпочинається з прийняттям Закону України від 18 листопада 1997 року "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

Вказаним Законом дано визначення основних термінів, що застосовуються при державному регулюванні питань, пов’язаних з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням. Окрім того, встановлено проби дорогоцінних металів, визначені повноваження органів державної влади, закріплено обов’язкове клеймування державним пробірним клеймом усіх виробів з дорогоцінних металів, призначених для реалізації, та інше.

Відповідно до цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 1999 року затверджено «Положення про органи державного пробірного контролю».

Цим Положенням визначено, що до системи органів державного пробірного контролю входять Державна пробірна палата та підпорядковані їй регіональні державні інспекції пробірного контролю. Встановлено функції і завдання органів державного пробірного контролю, а також їх права. Додатково відокремлено функції, що виконує Державна пробірна палата та регіональні державні інспекції пробірного контролю.

Відповідно до названого Положення наказом Міністерства фінансів України від 17 лютого 1999 року державні управління пробірного нагляду перетворено у державні інспекції пробірного контролю: Центральна (м. Київ), Західна (м. Львів), Південна (м. Одеса), Східна (м. Харків).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 року утворено у складі Міністерства фінансів Державну пробірну службу як урядовий орган державного управління, затверджено її положення та погоджено утворення на базі ліквідованих Центральної, Східної, Західної та Південної державних інспекцій пробірного контролю, що ліквідуються, відповідно Центрального, Східного, Західного і Південного казенних підприємств пробірного контролю.

Зазначені підприємства утворено наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2000 року, де визначено, що новоутворені казенні підприємства пробірного контролю є правонаступниками прав і обов’язків державних інспекцій пробірного контролю, крім контрольно-наглядових функцій у сфері держаного пробірного контролю і перевірок додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у процесі здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням. Цим же наказом на Державну пробірну службу делегована функція здійснення управління казенними підприємствами пробірного контролю.

Починаючи з 2000 року спостерігається стрімкий розвиток ювелірної галузі. У період з 2000 по 2008 роки, ринок ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів збільшився майже у 10 разів. Вдвічі зросла кількість зареєстрованих спеціальних знаків – іменників, що засвідчують виготовлювача ювелірних виробів.

Збільшення чисельності виробників ювелірної продукції, обсягів виробів з дорогоцінних металів, що подаються на випробування і клеймування до органів, які здійснюють державний пробірний контроль, потребувало подальшого розвитку мережі підприємств пробірного контролю з метою наближення їхніх послуг до споживачів, підтримки вітчизняного виробника, скорочення витрат на перевезення та охорону виробів з дорогоцінних металів.

Упродовж 1999 – 2008 років в Україні пробірні установи відкрито у Донецьку, Сімферополі, Вінниці, Краматорську, Дніпропетровську, Хмельницькому, Луганську, Черкасах, Запоріжжі.

На даний час система органів, які здійснюють державний пробірний контроль включає Державну пробірну службу України та казенні підприємства пробірного контролю: Центральне (м. Київ) з відділеннями у містах Вінниця та Черкаси , Західне (м. Львів) з відділенням у місті Хмельницькому, Південне (м.Одеса), Східне (м.Харків), Донецьке з відділеннями у містах Краматорську та Луганську, Дніпропетровське з відділенням у місті Запоріжжі, Кримське (м. Сімферополь).

Указом Президента України від 9 грудня 2010 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну пробірну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю. Відповідно до цього Указу Державна пробірна служба України набуває статусу центрального органу виконавчої влади.