В. Оцінка стійкості роботи системи при хімічному забруднені води.

3.15. Зробити зведену таблицю оцінки хімічної обстановки в системі (див. табл. 6).

3.16. Зробити порівняння концентрації ОР в воді каналів (в розрахункових створах) с допустимими. На схему системи наносять зони, де концентрація ОР перевищує допустиму.

3.17. При поливі забрудненого ОР водою на полях можливі вторинні осередки хімічного ураження, які характеризуються створеною щільністю забруднення (Д). Тому при визначенні можливості полива води, забрудненого ОР, необхідно розрахувати прогнозовану щільність забруднення місцевості по формулі:

Д=0,36·g·С_t·l_t/U_з, мг/м²,

де g – середня ордината гідромодуля для данної с/г культури, л/с*га. Визначати по навчальному посібнику “Основи меліорації”;

С_t – середня концентрація ОР в хмарі забруднення в мить її проходу через розрахунковий створ передньою межою хмари;

l_t – довжина хмари в каналі вищого порядку в мить її підходу передньою межою до початкового і кінцевого створа каналу;

U_з – швидкість руху задньої межі хмари забруднення в мить її проходу передньою межою розрахункового створу, км/год.

Середня щільність забруднення зрошувальної ділянки при поливі з зрошувального каналу визначається по формулі:

Д_сер =( Д_п +Д_к )/2, мг/м².

де Д_п – щільністьзабруднення на початковому створі зрошування;

Д_к – щільність забруднення на кінцевому створі зрошування.

3.18. Зробити порівняння отриманих розрахунків щільності забруднення з допустимою щільністю забруднення ОР для людей, які перебувають на забрудненій місцевості.

3.19. Можливості нормального функцінування системи і необхідні заходи виконувати на основі загального аналізу наслідків використання води, забрудненої ОР, для питних потреб, господарсько-побутових потреб та зрошування.

Г. Оцінка стійкості системи, при бактеріологічному забруднені.

3.20. Зробити зведену таблицю оцінки бактеріологічної обстановки на системі (див. додоток 7).

Необхідно ураховувати, що бактеріальні засоби не характеризуються допустимими значеннями, а знаходження в воді патогенних агентів класифікують як забруднену.

3.21. Основними шляхами появи бактеріальних агентів в зрошувальну систему є:

- повітряний при аерозольному уражені;

- водний при забрудненні джерел водопостачання.

При встановлені можливих масштабів розповсюдження інфекції по зрошувальній системі треба ураховувати, що бактеріологічні агенти розповсюджуються зі швидкістю, яка відповідає швидкості руху води.

За межі зони зрошування інфекція може розповсюджуватися сумісно с колекторно-дренажними, сбросними та ґрунтовими водами. Як в зону зрошування, так і із неї інфекція може бути занесена хворими людьми та тваринами, тваринами – які є переносниками інфекції та інші.

3.22. При аерозольному забруднені інфікування відбувається на значній частині зрошувальної території. В цьому випадку заходи по бактеріологічному захисту направленні на повну ізоляцію осередку ураження, встановлення суворих карантинних правил і контроль над водами які входять і виходять. Особливу увагу треба уділяти колекторно-дрінажним та збройним водами, з якими розповсюджується інфекція.

3.23. При забрудненні джерела водопостачання системи протибактеріальні заходи направляти на контроль за інфікованою зоною каналів, не допускати ніякого контакту людей, тварин з інфікованою водою, знезаражування або акумуляцію цієї води в безпечних для населення водоприймачах.

3.24.При виникненні інфекції від контакту з інфікованими людьми або тваринами протибактеріальні заходи направляти на проведення екстреної профілактики інфікованих захворювань, виявленню та ізоляцією хворих, знищення інфікованих тварин і тварин, які переносять інфекцію.