2. Визнання та оцінка доходів і витрат у звіті про фінансові результати. Класифікація доходів і витрат.

В першому розділі виділені статті , які дозволяють визначити фінансовий результат від звичайної та надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності – від операційної та іншої діяльності ( фінансової та інвестиційної ).

Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для оцінки діяльності.

Витрати від операційної діяльності за функціональною класифікацією витрат поділяються за такими функціями, як виробництво, управління та збут. Тому до собівартості реалізації будуть включені лише:

• під час реалізації продукції — виробнича собівартість реалізованої продукції;

• під час реалізації послуг — виробнича собівартість наданих послуг;

• під час реалізації товарів — витрати на їх придбання, доставку та доведен­ня до придатного до реалізації стану.

Решта витрат відносяться до складу інших операційних, адміністративних витрат і витрат на збут. Вони є витратами того звітного періоду, в якому виникли.

Таким чином, структура першого розділу звіту про фінансові результа­ти надає нам інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства, а саме:

• розглядає прибуток в основному як джерело розподілу власникам (нараху­вання і сплати дивідендів тощо);

• усі витрати, пов'язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи і податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.

Особливості визнання різних видів доходу від реалізації

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

• реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепрода­жу (крім інвестицій у цінні папери);

• реалізації послуг;

• користування іншими активами, у вигляді процентів, дивідендів, роялті.

Дохід від реалізації товарів і продукції визнається за таких умов:

- підприємство передало покупцеві суттєвий ризик і вигоди, пов'язані з пра­вом власності на товар;

- підприємство не приймає подальшої участі у керівництві, пов'язаному з володінням, та не здійснює ефективного контролю за реалізованими товарами;

- сума доходу може бути достовірно оцінена;

- ймовірне отримання підприємством економічних вигод, пов’язаних з операцією;

• витрати, які були або будуть понесені в зв’язку з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнається як зобов'язання.

Дохід від надання послуг має визнаватися виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу. У разі сумніву щодо отримання суми, раніше визнаної як дохід, неоплачена сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність оплати, визнається як витрати.

Оцінка ступеня завершеності надання послуг здійснюється на підставі;

• вивчення виконаної роботи;

• визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

• визначення питомої ваги витрат, понесених у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

Для оцінки ступеня завершеності надання послуг не можуть використовуватись проміжні та авансові платежі, отримані від клієнтів.

Етап завершеності (Е) (процент готовності) робіт за угодою може розраховуватися таким чином:

• на підставі проценту обсягу виконаних робіт на дату балансу (Ов) у повному обсязі послуг (Оп) за виразом

процент готовності = Ов/Оп х 100, % або

• на підставі питомої ваги витрат, понесених на дату балансу (Вп), у сумі загальних витрат на операцію згідно з оцінкою (Вз)

Е = Вп / Вз.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими ми, визнається у вигляді відсотків, роялті та дивідендів.. При цьому:

- відсотки визнаються у періоді, до якого вони належать, пропорційно часу, виходячи з бази їх нарахування;

• роялті визнаються на основі нарахування згідно економічного змісту і відповідної угоди;

• дивіденди визнаються, коли виникає право акціонерів на їх отримання.