54.Порівняльна характеристика (переваги, недостатки) методів сортового обліку запасів.

Кількісно-сортовий облік матеріалів — складна і трудомістка дільниця облікової роботи, а тому важливо вибрати найбільш раціональний метод їх обліку. В бюджетних установах застосовуються такі методи сортового обліку: 1. Кількісно-сумовий (паралельний); 2. Оперативно-бухгалтерський (сальдовий); 3. Метод машинної картотеки.

МЕТОД	Позитив	Недоліки
Кількісно-сумовий	Детальний та більш відповідний облік, оскільки потребує додаткової перевірки; здійснюється систематичний контроль за правильністю ведення складського обліку, який стає складовою бухгалтерського обліку	метод кількісно- є громіздким, трудомістким і недостатньо оперативним. У ньому дублюються аналітичні дані в бухгалтерії і на складі, показники складського обліку звіряються з даними бухгалтерії один раз на місяць і здебільшого із запізненням, що позбавляє установу оперативних і точних даних для контролю за станом запасів.
Оперативно-бухгалтерський	Сальдовий метод обліку матеріалів зменшує обсяг облікових робіт, забезпечує кращий контроль за наявністю і збереженням матеріалів, звільняє облікових працівників від ведення трудомісткого аналітичного обліку і складання сортових оборотних відомостей, спрощує звірку аналітичного обліку із синтетичним.	Можлива втрата деякої детальної інформації
Метод машинної картотеки.	трудомісткість облікових робіт втрачає свою актуальність – виконавці машини	Вся інформація зберігається на комп’ютері, тому в разі поломки може бути знищена (хоча і % малий)

За першим методом на складі ведеться книга складського обліку матеріалів ф. № М-17, в бухгалтерії — книга кількісно-сумового обліку матеріалів ф. № 296, а в централізованих бухгалтеріях — ф. № 296-б. Аналітичний облік у бухгалтерії ведеться за номенклатурними номерами, в розрізі матеріально відповідальних осіб та обслуговуваних установ. Замість книги можуть вестися картки. За даними цих реєстрів щомісячно складаються сортові оборотні відомості, підсумки яких звіряються з даними синтетичного обліку (рис. 6.1). В установах з невеликою номенклатурою матеріалів застосовується спрощений варіант першого методу. Матеріально відповідальні особи щомісячно здають матеріальний звіт разом із первинними документами, який ретельно перевіряється, таксується, після чого стає реєстром аналітичного обліку

Взаємозв’язок між кількісно-сортовим обліком на складі і синтетичним обліком у бухгалтерії здійснюється за допомогою «Книги залишків матеріалів» (сальдової книги чи відомості), яка відкривається на рік і ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб. У цю книгу завідуючий складом щомісяця переносить кількісні залишки на кінець місяця з книги чи карток складського обліку, після чого в бухгалтерії таксуються ці залишки за кожним нуменклатурним номером і підраховуються підсумки за субрахунками матеріалів, групами, матеріально відповідальними особами. Отримані результати звіряються в бухгалтерії з даними відомості руху матеріалів у грошовому виразі.

В умовах застосування ПЕОМ на машинах отримують машинограми — оборотні відомості в розрізі кожного первинного документа, зведені оборотні відомості в розрізі номенклатурних номерів матеріалів. Є досвід використання методу машинної картотеки, за яким вся інформація про складський і бухгалтерський облік матеріалів зосереджується в пам’яті машин, а бухгалтерія і місця зберігання матеріалів обладнані термінальними пристроями, до яких мають доступ матеріально відповідальні особи з індивідуальними ключами.

55. Прямі витрати на науково-дослідні роботи за договорами з замовниками (склад, первинні документи, бухгалтерські проведення, облікові регістри).

Облік витрат ведуть за статтями відповідно до кошторису. Основними статтями витрат на НДР є виплати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; вартість витрачених матеріалів, спеціального обладнання і устаткування; витрати на службові відрядження; оплата робіт співвиконавців; інші прямі та накладні витрати.

Окрему статтю витрат становить оплата за науково-дослідні, дослідно-конструкторські, експериментальні, лабораторно-аналітичні та інші роботи, виконані сторонніми (спеціалізованими) підприємствами і організаціями, якщо такі роботи наукова установа не може виконати своїми силами або вважає недоцільними. З виконавцями цих робіт наукова установа укладає окремий договір. До статті «Накладні витрати» відносять витрати, які на момент їх здійснення неможливо економічно доцільним методом зарахувати безпосередньо на собівартість конкретної теми. Це витрати, пов'язані з управлінням, обслуговуванням та організацією НДР установи в цілому. Такі витрати збирають (накопичують) на окремому субрахунку 826 «Витрати до розподілу» і періодично, як правило, щомісячно, розподіляють і списують на собівартість окремих замовлень (тем) пропорційно витратам на оплату праці основних виконавців.

Для обліку витрати на виконання НДР за договорами та розрахунками із замовниками та співвиконавцями планом рахунків передбачено такі субрахунки:

351 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи»;

634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»;

723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами»;

823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами».

Витрати, пов'язані з виконанням науково-дослідних робіт за договорами, обліковують за дебетом субрахунка 823 в кореспонденції з кредитом рахунків запасів, грошових коштів та зобов'язань. За кредитом субрахунка 823 відображають фактичну собівартість виконаних і зданих замовнику НДР у кореспонденції з дебетом субрахунка 723. Витрати з незакінчених тем до повного їх закінчення і здачі замовникам обчислюють у складі незавершеного виробництва, вартість якого оцінюють за фактичними витратами згідно з карткою аналітичного обліку витрат на замовлення (тему НДР).

Розрахунки із замовниками здійснюють, як правило, безготівковим методом. Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс у розмірі 25% вартості роботи на поточний рік. За кошти цього авансу виконавець НДР здійснює поточнвитрати на НДР і закуповує передбачене кошторисом спеціальне обладнання, устаткування, матеріали.

Здавання замовнику виконаних НДР проводиться в міру готовності окремих етапів (розділів), передбачених календарним планом, і оформляється спеціальним актом, який є підставою для оформлення рахунка на оплату (за мінусом відповідної частки перерахованого авансу). Оплата замовником закінчених НДР проводиться платіжним дорученням за договірною вартістю з вирахуванням раніше перерахованих авансів і проміжних платежів.

У бухгалтерському обліку операції з виконання науково-дослідних робіт бюджетними організаціями відображаються такими проведеннями (табл. 3.1).

№	Зміст операцій
		Д-т	К-т
1	Придбано МШП (вартість без ПДВ): -що сплачені шляхом попередньої оплати -що сплачені після отримання МШП Водночас робиться інший запис (сума без ПДВ)	221 221 801, 811—813	361, 362, 364 675 411
	Сума ПДВ з МШП, придбаних за рахунок коштів загального фонду Сума ПДВ з МШП, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду: якщо ПДВ включено до податкового кредиту якщо ПДВ не включено до податкового кредиту	801 641 811—813	361, 362, 364, 675 361, 362, 364, 675 361, 362, 364, 675
2	Видано зі складу в експлуатацію МШП: вартістю до 10 грн включно за одиницю (комплект) вартістю понад 10 грн за одиницю (комплект)	411 221/2	21/1 221/1
3	Списано МШП, які стали непридатними для експлуатації	411	221/2
4	Отримано МШП в порядку гуманітарної допомоги Водночас робиться інший запис	221 812	364 411
5	Реалізовано лишки МШП, що придбані за рахунок коштів за­гального фонду; на суму коштів від реалізації	411 313, 323, 364, 675	221 711
6	Реалізовано лишки МШП, що придбані за рахунок коштів спеціального фонду; на суму коштів від реалізації на суму ПДВ	411 313, 323, 364, 675, 364, 675	221 711 641