40.Облік розрахунків з відшкодування збитків (нормативна база, порядок розрахунку розміру збитків, облік).

Начало формы

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризації виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою

Рз = [(Бв – А) • Іінф + Азб + ПДВ] • 2, де: Рз — розмір збитків, грн.; Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.; А — амортизаційні відрахування (знос), грн.; Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; Азб — розмір акцизного збору, грн.; ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу. Основні бух.проведення:

1. Віднесено на винних осіб:

• нестача готівки в касі в нац.валюті дт363 кт301

• нестача готівки в касі в ін.валюті дт363 кт302,642

• нестача матеріалів, медикаментів, продуктів харчув. дт363 кт231-236,642

• нестача мшп дт411 кт221

• сума, що стяг. з винних осіб і зарах. до бюджет.дт363 кт642

• надійшли в касу суми на відшкодув.завданих установі збитків дт301 кт363

• утримано із з.п. і стипендії на відшкодув. завданих. установі збитків дт661,662 кт363

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік за субрахунком № 363 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

41.Облікова політика бюджетних установ (визначення, зміст окремих складових, порядок її впровадження).

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. В сучасних умовах її наявність та дотримання є обов'язковою вимогою відпов.до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Бу повинні розробляти свою облікову політику та належним чином організовувати і вести бухгалтерський облік., враховуючи, що побудова бухгалтерського обліку в бюджетних установах характеризується наявністю централізованих бухгалтерій, підпорядкованістю бюджетних установ вищим розпорядникам, в межах якого організується облік та складається звітність за єдиними підходами.

Також облікову політику можна визначити як сукупність облікових принципів, методів, процедур та заходів для забезпечення якісного, безперервного проходження інформації від етапу первинного спостереження до узагальнюючого — складання звітності. Отже, маємо умовний поділ облікової політики на дві частини — методологічну та організаційну.

До методологічної складової облікової політики слід відносити все те, що стосується і визначає внутрішню структуру процесу бухгалтерського обліку: принципи, методи й процедури

Організаційна складова облікової політики регулює в повному обсязі механізм організації бухгалтерського обліку в кожній конкретній установі.

Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку і для набуття нею нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу по облікову політику. Розробляє і складає наказ про облікову політику головний бухгалтер, в затверджує керівник до кінця звітного року. Затверджений наказ набуває чинності з 1 січня нового календарного року.

Наказом вирішуються також ряд питань, до них зокрема відносяться такі:

1) затвердження Графіка документообігу;

2) складання Плану проведення обов'язкових та позапланових інвентаризацій;

3) розподіл функціональних обов'язків працівників бухгалтерії, планово-фінансового відділу;

4) встановлення переліку посадових осіб, що мають право підписувати фінансові документи та документи на відпуск матеріальних цінностей;

5) створення постійно діючих комісій:- інвентаризаційної, - тарифікаційної, тощо

6) вибір форми бухгалтерського обліку;

7) терміни надання звітності до вищої установи;

8) окремі правила ведення обліку, що вирішуються головним розпорядником;

9) складання Робочого Плану рахунків з визначенням субрахунків та облікових груп в межах субрахунків для аналітичного обліку;

10) затвердження Положення про архів установи.

В наказі про облікову політику можуть бути включені і інші питання організації обліку, планування та контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетної установи.

Така побудова облікової політики та її дотримання дозволить належним чином вести бухгалтерський облік, досягати основної мети - контроль за збереженням державного майна та цільовим використанням бюджетних коштів, надавати якісно складену фінансову та статистичну звітність.