31.Облік видатків за захищеними статтями бюджету (поняття “захищені” статті бюджету, кекв, первинні документи, приклади бухгалтерських проведень).

Важливою соціальною позицією вітчизняної бюджетної системи, що впливає на порядок планування та обліку діяльності з виконання кошторису бюджетних установ, виступають захищені видатки бюджету, під яким розуміють видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Статтею 55 Бюджетного кодексу України визначено такий склад захищених статей Державного бюджету:

= оплата праці працівників бюджетних установ;

= нарахування на заробітну плату;

= придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

= забезпечення продуктами харчування;

= оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

= обслуговування державного боргу;

= поточні трансферти населенню;

= поточні трансферти місцевим бюджетам;

= підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-IV рівнів акредитації;

= забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;

= фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;

= роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження.

Проводки:

1. Нарахована ЗП штатним працівникам б\у Дт 801, 802 Кт 661

2. Нараховані збори до органів соц..страх. Дт 801, 802 Кт 651, 652, 653, 656

3. Нарахована стипендія студентам та аспірантам Дт 801, 802 Кт 662

4. Списані витрати по наданих б\у комунальних, транспортних та ін..послугах Дт 801, 802 Кт 364, 675

32.Облік використання робочого часу працівників та його нормування.

У зміцнені трудової дисципліни та підвищенні продуктив­ності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності виходів на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи.

Облік виходів на роботу здійснюється за такими системами реєстрації: пропускна, рапортно-відомча, карткова, жетонна.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу в бюджетних установах є дані табельного обліку. У разі потреби проводять «фотографії» робочого дня, хронометражні спостереження та інші заходи одночасного обстежування.

Табельний облік має забезпечувати контроль за своєчасним виходом на роботу й часом залишення роботи, виявлення причин запізнення і невиходів на роботу, отримання даних про фактично відпрацьований час кожним працівником.

Дані табельного обліку наводять у табелі відпрацьованого робочого часу й підрахунку заробітку (ф. № Т-13). Табель являє собою іменний список працівників структурного підрозділу (відділення, відділ, кафедра) або установи в цілому, і його веде в алфавітному порядку особа, яку призначає керівник установи.

Облік виходів на роботу й часу залишення її в табелі може вес­тись двома способами:

відмічанням усіх, хто вийшов, не вийшов на роботу, а також запізнень, понаднормованих годин і т. ін.;

реєстрацією лише відхилень від нормального використання робочого часу (невиходів, запізнень, понаднормованих робіт і т. ін.). Раціональнішим є другий спосіб, який і рекомендується застосовувати в бюджетних установах.

Табель відкривається щомісячно за 2—3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, посади, табельного номера кожного працівника.

У кінці місяця визначається загальна кількість днів невиходів і невідпрацьованих днів із записом їх у відповідні стовпці. Дні невиходів, дозволені законом (виконання державних обов’язків, відрядження), входять до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не підраховуються.

Кількість годин, відпрацьованих у вихідні та святкові дні, відбивається в табелі двома способами. У разі «плаваючого графіка» роботи дні, відпрацьовані у свята, входять до загальної кількості днів виходів, а години роботи в ці дні відмічаються у відведеному для них стовпці табеля і підлягають оплаті додатково. Якщо роботи у вихідні та святкові дні мають випадковий характер, то ці роботи в зазначені дні відмічаються у спеціальному стовпці табеля й підлягають оплаті в подвійному розмірі.

У кінці місяця за табелем підраховується загальна кількість понаднормових годин, нічні, невиходи з причин. Підписаний керівником структурного підрозділу (завідувачем відділення, кафед­ри, лабораторії) табель та інші документи здаються в бухгалтерію для нарахування заробітної плати, складання звітності з праці та аналізу трудової дисципліни.

Нормальна тривалість робочого часу, що згідно зі статтею 50 Кодексу законів України про працю не може перевищувати 40 год на тиждень, поширюється на працівників бюджетних установ, окрім тих, для яких законодавчо встановлено скорочену тривалість робочого часу.

В основу нормування робочого часу вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників покладено викладацьку роботу — як найбільш загальний показник обліку вчительської праці.

У вищих навчальних закладах для професорсько-викладаць­кого складу в основу нормування його праці покладено річне навчальне навантаження в академічних годинах відповідно до навчального плану.

Нормування праці професорсько-викладацького складу має свою специфіку: для викладача вищого навчального закладу робочий час не обмежується перебуванням у самому закладі, а й триває за його межами. Нормування праці у вищих навчальних закладах дає змогу правильно визначати затрати праці викладачів, порівнювати різні види праці з урахуванням складності та трудових затрат, науково обґрунтувати поділ часу між навчальною, методичною й науково-дослідними роботами, диференціювати норми навчального навантаження залежно від ученого ступеня чи звання (посади).

Тривалість робочого дня для наукового, навчально-допоміж­ного й адміністративно-господарського персоналу — 7 годин.