Тема 6-7. Відповідальність платників та контроль дпі.

Контроль за своєчасним та повним надходженням сум ФСП здійснюється органами державної податкової служби.

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчи­слення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку. Застосування фінансових санкцій зі органами державної податкової служби залежить від того, чи вва­жається сума ФСП узгодженою згідно з чинним законодавством. При цьому, якщо платник податків самостійно визначив суму подат­кового зобов'язання ФСП у податковому розрахунку і подав його до ДПІ, сума ФСП, згідно з п. 5.1 Закону України «Про порядок пога­шення зобов'язань платників податків перед бюджетами і держав­ними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІП, вважається уз­годженою з дня подання податкового розрахунку. У разі неподання податкового розрахунку на поточний рік у встановлені терміни по­дання платник ФСП повинен сплатити штраф у розмірі 10 НМДГ (170 грн.) за кожне таке неподання або його затримку.

У разі самостійного виявлення платником помилок у поданому розрахунку після встановлених термінів подання, а також до по­чатку перевірки працівниками ДПІ платник ФСП повинен подати:

• до ДПІ — новий уточнений розрахунок;

• до банківських установ — платіжні доручення⁶ на сплату суми недоплати та штраф у розмірі 5 % від суми недоплати.

ФСП повинен сплачуватися протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) періоду. У разі несплати платником узгодженої суми ФСП протягом ЗО календарних днів вона визнається сумою податкового боргу платника починаючи з першого дня затримки. При цьому плат­ник повинен сплати штраф у таких розмірах:

• при затримці до ЗО днів — 10 % погашеної суми податково­го боргу;

• при затримці від 31 до 90 днів — 20 % погашеної суми боргу;

• при затримці понад 90 днів — 50 % погашеної суми боргу. Після сплати платежу на день погашення податкового боргу

платнику також нараховується пеня за несвоєчасну сплату подат­ку (податкового боргу). Згідно з пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону за №2181-111, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій при їх наявності) із розра­хунку 120 відсотків річної облікової ставки НБУ України, яка іс­нувала на день виникнення боргу або його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, починаючи з дня прострочення до дня прийняття банком платіжних доручень на сплату податку.

Тема 8-9 Необхідність справляння пдфо, його роль і принципи організації

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) введений в дію За­коном України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. за № 889-IV з 1 січня 2004 року. Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92 втратив чинність, за винятком розділу IV у частині оподаткування доходів громадян-підприємців.

Необхідність податку на доходи з фізичних осіб обумовлена:

1. Його фіскальним значенням. Це підтверджується тим, що частка його попередника (прибуткового податку з доходів грома­дян) у доходах Зведеного бюджету з року в рік зростала.

2. Попередня система мала недоліки при оподаткуванні фізи­чних осіб:

• доходи жорстко регламентувалися;

• були обмежені за видами;

• надавала можливість ухилятися від сплати податку, прямо не порушуючи закон;

• ввійшла у протиріччя з новими умовами господарювання і, як наслідок, неефективно регулювала доходи громадян.

3. ПДФО виконує таку роль:

• регулює грошові кошти (доходи) населення;

• стимулює використання робочої сили.

В основу механізму прибуткового податку з доходів громадян покладалися такі принципи:

1) дискретність оподаткування (кожна більш висока ставка використовувалася. Ці суми були обмежені по max і min);

2) прогресивний характер оподаткування (ставки зростом із ростом сум доходів громадян). Проте встановлені високі ставки сприяли приховуванню об'єкта оподаткування та видачі зарпла­ти, яка не обліковувалася і не оприбутковувалася по документах офіційної звітності;

3) наявність великої кількості пільг.

Відбувалася поступова еволюція прибуткового податку з гро­мадян, який справлявся в Україні до 1 січня 2004 року:

1) змінився неоподатковуваний мінімум;

2) змінилися інтервали прогресивного оподаткування;

3) змінився перехід від місячного до квартального та річного оподаткування доходів окремих категорій громадян;

4) відбулося зниження ставок (від 90 до 40 %);

5) коригувалися ставки оподаткування дивідендів (15, 30 %). Новий закон кардинально змінив механізм, базу та ставки

оподаткування. Так, зокрема:

1. Запроваджена з 1 січня 2004 по 1 січня 2007 (після 01.01.2007 р. — 15,0 %) єдина ставка длу: зсіх категорій громадян в розмірі 13,0 % (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємниць­кої діяльності, які знаходяться на спрощеній або фіксованій системі сплати податку);

2. На період з 1 січня 2004 по 1 січня 2007 (після 01.01.2007 р. — 30,0 %) встановлена підвищена ставка податку на доходи у роз­мірі 26,0 % на доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню прч їх виплаті (виграші у вигляді грошових та майнових призів у сфері грального бізнесу, за результатами проведення недержав­них лотерей та ін.);

3. Заплановано запровадити 1 січня 2007 року, оподаткування доходів від операцій з продажу, обміну та інших видів відчужен­ня нерухомого майна (квартири, дачі і т. ін.) за ставками 1,0 %, 5,0 та 13,0 % . Операції з продажу рухомого майна (легкові ав­томобілі, мотоцикли, моторолери, моторні або парусні човни) звільнятимуться від сплати ПДФО за умови сплати державного

мита до або під час продажу, за винятком операцій з продажу іншого рухомого майна (вантажні автомобілі, сільськогоспо­дарська техніка і т. ін.), які підлягають оподаткуванню з 1 січня 2004 року за ставкою 13,0% (з 01.01.2007— 15,0%), в т. ч. по операціях міни — за ставкою 6,5 % (з 01.01.2007 — 7,5 %).

4. З 1 січня 2010 року передбачено також оподаткування про­центів (дисконтних доходів) по вкладах, розміщених у фінансо­вих установах (банках, кредитних спілках і т. ін.) за ставкою 5,0 %; акцій, корпоративних прав, дивідендів, роялті та інших па­сивних доходів за ставкою 13,0 %.

5. З 1 січня 2004 року підлягають оподаткуванню доходи окремих категорій населення, які раніше не сплачували прибут­ковий податок з громадян (військослужбовці, судді, працівники правоохоронних органів та сільськогосподарських підприємств і т. д.).