
- •Тема 1. Конституційне право як галузь права україни
- •Предмет та метод конституційного права
- •2. Система конституційного права
- •3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них містяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію
- •1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •4. Прийняття та зміна конституцій
- •Тема 3.
- •2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Тема 4.
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина, гарантії їх дотримання
- •Громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
- •Конституційно-правовий статус іноземців в Україні
- •Тема 5. Народне волевиявлення (вибори, референдум)
- •1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- •2. Виборча система України
- •3. Виборчий процес в Україні
- •Висування кандидатів у депутати;
- •Утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
- •Реєстрація кандидатів у депутати;
- •Проведення передвиборної агітації;
- •5) Утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
- •6) Складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
- •7) Голосування;
- •8) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
- •9) Встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
- •10) Припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
- •1) Повторне голосування;
- •2) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.
- •4. Референдум
- •Види референдумів
7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
Конституційно-правові відносини — це врегульовані нормами конституційного права суспільні відносини.
Для конституційних правовідносин характерне те, що вони:
1) мають політичний характер (хоча слід мати на увазі, що не всі політичні відносини є конституційно-правовими, а також що не всі конституційно-правові відносини мають політичний характер — наприклад, відносини з приводу громадянства, з при воду утворення та участі в діяльності громадських організацій тощо);
2) ці відносини є базовими в системі правовідносин у цілому. Конституційно-правові відносини класифікують за такими
критеріями:
І. За цільовим призначенням:
установчі відносини — це переважно загальні відносини, що виникають на основі конституційних принципів, статутних, дефінітивних та інших норм;
правовстановлюючі відносини — це такі, в яких їх суб'єкти здійснюють свої права та виконують свої обов'язки, встановлені правовою нормою;
правоохоронні відносини — це відносини, метою яких є охорона приписів правової норми. Ці відносини завжди мають характер владовідносин. Вони можуть бути як загальними, так і конкретними. Загальні, наприклад, забезпечують передбачений ст. 6 Конституції України розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу, судову гілки, а конкретні, приміром, забезпечують недоторканність народних депутатів України;
II. За змістом:
матеріальні правовідносини — це відносини, які складаються в процесі реалізації матеріальних норм конституційного права. Наприклад, такі відносини виникають у процесі реалізації норм Конституції України, що визначають взаємовідносини між Президентом України та Верховною Радою України;
процесуальні правовідносини виникають при реалізації процесуальних норм. Такі норми містяться, наприклад, у Регламенті Верховної Ради України, який встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради;
III. За формою:
правовідносини у власному розумінні, які характеризуються тим, що в них чітко визначені права та обов'язки суб'єктів і кожен суб'єкт здійснює свої права та обов'язки особисто;
правові стани, які характеризуються тим, що права та обов'язки суб'єктів мають менш визначений характер. Вони встановлюються правовими нормами, на підставі яких складаються ніші правові відносини (наприклад, стан громадянства);
IV. За часом дії:
строкові правовідносини — це більшість конституційно-правових відносин; вони діють протягом чіткого, встановленого и нормі строку (наприклад, правовідносини, що виникають під час виборчої кампанії, проведення референдуму тощо);
безстрокові правовідносини — це правовідносини, необмежені в часі, які, однак, можуть припинити своє існування за певних умов (наприклад, смерть громадянина припиняє усі відносини з приводу його громадянства). До безстрокових належать всі відносини, що за формою є правовими станами, відносини, пов'язані із забезпеченням державою основних прав та свобод громадян, тощо.
Існують і інші критерії класифікації конституційних правовідносин: за суб'єктами, за юридичними фактами тощо.
Суб'єкти конституційно-правових відносин — це їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несун, відповідні юридичні обов'язки або своєю правоздатністю породжують певні правові стани1. Зазначене поняття потрібно відрізняти від поняття «суб'єкт конституційного права», під яким розуміють установленого конституційними нормами носія, який може мати юридичні права і нести відповідні обов'язки2.
Найбільш поширеними видами суб'єктів конституційно-правових відносин є:
спільноти (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);
держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи;
політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації);
громадяни України, іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;
підприємства, установи, організації;
міжнародні органи і організації;
органи самоорганізації населення;
ЗМІ тощо.
Об'єкти конституційно-правових відносин — це предмети або явища, з якими норми конституційного права пов'язують поведінку учасників конституційно-правових відносин.
Об'єктами конституційно-правових відносин є:
державна територія, оскільки територія держави є просторовою базою здійснення її суверенітету, просторовою межею її влади;
влада (воля) Українського народу;
державна влада, що є об'єктом більшості конституційно-правових відносин;
1) місцеве самоврядування;
майнові та немайнові блага;
поведінка людей, дії органів держави, органів місцево-пі самоврядування, об'єднань громадян, що мають певною мірі і к і профілююче значення в конституційному праві, оскільки реалізується народовладдя в різноманітних його формах1.
Змістом конституційно-правових відносин є соціальна поні лійка (діяльність) суб'єктів конституційного права, що забезпечується і спрямовується державою шляхом визначення їх і суб'єктивних прав і юридичних обов'язків2.
Виникнення, зміна та припинення конституційно-правових відносин пов'язані з певними умовами, передбаченими нормами конституційного права. Такі умови називають юридичними фактами. Їх класифікують за кількома критеріями. Наприклад, за впливом на динаміку правовідносин виділяють правоутворюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі юридичні факти. Наприклад, народження людини, досягнення особою певного віку, смерть особи, стихійні лиха.