- •Тема 1. Конституційне право як галузь права україни
- •Предмет та метод конституційного права
- •2. Система конституційного права
- •3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них містяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію
- •1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •4. Прийняття та зміна конституцій
- •Тема 3.
- •2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Тема 4.
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина, гарантії їх дотримання
- •Громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
- •Конституційно-правовий статус іноземців в Україні
- •Тема 5. Народне волевиявлення (вибори, референдум)
- •1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- •2. Виборча система України
- •3. Виборчий процес в Україні
- •Висування кандидатів у депутати;
- •Утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
- •Реєстрація кандидатів у депутати;
- •Проведення передвиборної агітації;
- •5) Утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
- •6) Складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
- •7) Голосування;
- •8) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
- •9) Встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
- •10) Припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
- •1) Повторне голосування;
- •2) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.
- •4. Референдум
- •Види референдумів
4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
Під реалізацією норм конституційного права розуміють їх здійснення, досягнення тієї мети, яку переслідували при їх виданні.
Кожну конституційно-правову норму можна вважати чинною, якщо вона видана уповноваженим на те суб'єктом у межах його компетенції, з дотриманням установленого порядку її прийняття і набула законної сили.
Залежно від характеру правозастосовчих дій суб'єкта права виділяють чотири основні форми реалізації правових норм:
1) здійснення (використання);
2)виконання;
3)дотримання;
4)застосування.
Здійснення (використання) норм права виражається в реалізації можливостей, які надаються суб'єктам суспільних відносин відповідними нормами права. В межах цієї форми здійснюються суб'єктивні права учасників суспільних відносин, що регулюються цими нормами. Наприклад, здійснення громадянами своїх конституційних прав та свобод відбувається в межах цієї форми реалізації конституційно-правових норм.
Виконання як форма реалізації конституційно-правових норм являє собою реалізацію зобов'язуючих норм, виконання суб'єктом права покладених на нього обов'язків.
Дотримання пов'язане з реалізацією виключно забороняючих норм. Призначення цієї форми реалізації конституційно-правових норм полягає у тому, щоб не допустити вчинення дій, які могли спричинити шкоду суспільству, державі, особі. Це досягається шляхом утримання від учинення заборонених законом дій.
Застосування являє собою діяльність органів держави або посадових осіб, які, використовуючи свої повноваження, видають акти індивідуального значення на підставі норм права, вирішуючи тим самим конкретні питання життя суспільства. На відміну від інших форм реалізації норм права, в яких беруть участь різні суб'єкти права, включаючи фізичних та юридичних осіб, правозастосовча діяльність може здійснюватися тільки уповноваженими на те державними органами і посадовими особами1.
Для реалізації норм конституційного права важливе значення має їх тлумачення. Тлумачення норм конституційного права може бути офіційним та неофіційним (що здійснюється на буденному рівні і поділяється на доктринальне, професійне та побутове).
Офіційне тлумачення норм конституційного права може бути нормативним та ненормативним.
В Україні офіційне нормативне тлумачення Конституції України та законів України здійснює Конституційний Суд України (статті 147, 150 Конституції України).
Відповідно до ст. 93 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 p., зі змінами і доповненнями, підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації Конституції та законів України.
5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
Прогалини в праві — це прогалини у змісті чинного права щодо факторів суспільного життя, які знаходяться у сфері правового регулювання.
Наявність прогалин у праві тісно пов'язана з проблемою аналогії.
Розрізняють:
аналогію закону, тобто застосування норми права до випадків, що нею не передбачені, однак аналогічні випадкам, які регулюються цією нормою;
аналогію права, тобто застосування для вирішення відповідного питання загальних засад та принципів правового регулювання, що притаманні певній галузі права.
У конституційному праві можливе застосування як аналогії закону, так і аналогії права, що зумовлено традиційно слабкою деталізованістю його положень, а також порівняно невеликим досвідом застосування новітніх законів. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однак сфера застосування аналогії в конституційному праві не може бути безмежною, зокрема коли:
очевидно можна встановити норму, що належить до питання, яке вирішується;
правові норми становлять винятки із загального порядку правового регулювання або містять спеціальну вказівку на те, що вони застосовуються лише у випадках, установлених у законі;
у процесі вирішення питання може бути усунуто прогалину в праві;
у нормах містяться вирази на зразок «та інші», «в аналогічних випадках», оскільки в цьому разі має місце точне застосування норм такого роду і про поширення на аналогічні випадки не може йтися1.