
- •Тема 1. Конституційне право як галузь права україни
- •Предмет та метод конституційного права
- •2. Система конституційного права
- •3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них містяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •Тема 2. Основи вчення про конституцію
- •1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •4. Прийняття та зміна конституцій
- •Тема 3.
- •2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Тема 4.
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина, гарантії їх дотримання
- •Громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
- •Конституційно-правовий статус іноземців в Україні
- •Тема 5. Народне волевиявлення (вибори, референдум)
- •1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- •2. Виборча система України
- •3. Виборчий процес в Україні
- •Висування кандидатів у депутати;
- •Утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
- •Реєстрація кандидатів у депутати;
- •Проведення передвиборної агітації;
- •5) Утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
- •6) Складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
- •7) Голосування;
- •8) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
- •9) Встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
- •10) Припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
- •1) Повторне голосування;
- •2) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.
- •4. Референдум
- •Види референдумів
8) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
Так, підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться в тім же приміщенні, де відбувалося голосування, починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується лише після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.
Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інші документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні. Територіальна виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях і повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку зі спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.
9) Встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
Встановлення результатів виборів. Протокол про підсумки голосування на виборах народних депутатів України територіальна виборча комісія невідкладно надсилає до Центральної виборчої комісії, яка на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів і протоколів закордонних дільничних виборчих комісій не пізніш як на 15-й день з дня виборів установлює результати виборів депутатів, про що складає протокол.
При цьому депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків), у послідовності.
Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).
Для встановлення результатів виборів народних депутатів України застосовується метод виборчої квоти.
10) Припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
Повноваження окружної виборчої комісії припиняються через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
Повноваження дільничної виборчої комісії припиняються через п'ять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
У випадках, передбачених Законом, виборчий процес включає також такі етапи:
1) Повторне голосування;
2) Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.
4. Референдум
Референдум - важлива форма безпосередньої демократії, що полягає в голосуванні виборців (певної, визначеної законом групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь-яких питань державного або самоврядного характеру, за винятком тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на референдум. Ці рішення - обов'язкові до виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони мають імперативний характер.
Основна відмінність референдуму від виборів, процедура яких також передбачає голосування виборців, полягає в об'єкті та меті волевиявлення виборців. Так, якщо на виборах таким об'єктом є кандидат або список кандидатів, то об'єктом референдуму може стати конституція, закон, законопроект, будь-яке питання зовнішньої чи внутрішньої політики. Метою виборів є обрання народних представників, що по суті являє собою делегування їм певної частини належних народові або територіальній громаді владних повноважень, тоді як мета референдуму - прийняття рішення за сутністю винесеного на нього питання, тобто воля народу знаходить свій вираз у формі референдуму чіткіше й конкретніше та передбачає подальшого делегування владних повноважень.
У спеціальній юридичній літературі прийнято вважати датою проведення першого в історії референдуму 1439 p., а його «батьківщиною» - Швейцарію (кантон Берн)1, хоча з цього приводу висловлюються й інші думки . А в Україні було проведено два референдуми - 1 грудня 1991 р. та 17 квітня 2000 р.
Поряд із терміном «референдум» у міжнародно-правових документах, законодавчих актах інших країн та в юридичній літературі використовується також термін «плебісцит». Хоча законодавство України і не використовує цього терміна, слід мати на увазі, що в деяких державах під плебісцитом розуміють усі види голосування (наприклад, ФРН) або лише голосування, за допомогою якого виборчий корпус висловлює свою підтримку окремій особі чи політиці, яку вона проводить (наприклад, Франція). У міжнародному праві плебісцит розглядається як один із видів народного голосування, що застосовується в опитуванні населення певної території щодо її належності тій чи іншій державі . Одночасно в літературі висловлюється позиція, що ніякої різниці між референдумом і плебісцитом у формально-юридичній площині немає4.
Класифікація референдумів здійснюється з використанням досить широкого кола критеріїв, а це, своєю чергою, обумовлює виділення великої кількості їхніх видів.