2.3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження ел. Струмом.
За характером середовища (за чинниками виробничого середовища) виділяють такі типи приміщень:
нормальні – сухі приміщення, в яких відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;
сухі – відносна вологість повітря не вище 60%;
вологі – відносна вологість повітря 60-75%;
сирі – відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;
особливо сирі – відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;
жаркі – температура повітря протягом тривалого часу (доби) перевищує + 350С;
запилені – наявний в приміщенні пил проникає в ел. апарати та інші споживачі електроенергії і осідає на струмовідні частини, при цьому такі приміщення діляться на приміщення зі струмопровідним і неструмопровідним пилом;
приміщення з хімічно агресивним середовищем, яке призводить до порушення ізоляції, або біологічним середовищем, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні.
За небезпекою електротравм приміщення поділяють на 3 категорії:
без підвищеної небезпеки – в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки;
з підвищеною небезпекою – температура впродовж доби перевищує + 350С; відносна вологість більше 75%, але менше 100%; струмопровідна підлога (металева, бетонна, цегляна, земляна тощо); струмопровідний пил; можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею;
особливо небезпечні – відносна вологість близька до 100%,; агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.
За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки.
За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.
2.4. Умови ураження людини електричним струмом. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, які опинились під напругою. Напруга кроку та напруга дотику.
Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок опинення під напругою кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.
Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму).
Аналіз
різних випадків дотику людини до проводів
трифазових електричних мереж показує
наступне:
найменш небезпечним є однофазовий дотик до провода справної мережі з ізольованою нейтраллю;
при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазового дотику до справної фази більша, ніж в справній мережі за будь-якого режиму нейтралі;
найбільш небезпечним є двофазовий дотик за будь-якого режиму нейтралі.
Кожна ділянка довжини проводу електромережі, що знаходиться під напругою, крім опору ізоляції, має певну ємність відносно землі. Тому в разі дотику людини до неізольованої струмовідної частини (проводу тощо) функціонуючої електромережі струм через людину зумовлюється величиною напруги дотику і ємністю зазначеної вище системи. Ємнісна складова струму через людину при потраплянні під напругу в розгалужених мережах може досягати небезпечних для людини значень. Тому навіть при відключенні мережі від джерела живлення для ремонтно-профілактичних робіт тощо, необхідно заземлити кожен провід переносним заземленням і тільки після цього та після перевірки відсутності напруги допускати персонал до роботи.
Напруга дотику – це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса та точок грунту, в яких знаходяться ноги людини.
В разі дотику людини до неізольованої струмовідної частини функціонуючої електромережі струм через людину зумовлюється величиною напруги дотику і ємністю системи. Ємнісна складова струму через людину при потраплянні під напругу в розгалужених мережах може досягати небезпечних для людини значень. Тому навіть при відключенні мережі від джерела живлення для ремонтно-профілактичних робіт тощо, необхідно заземлити кожен провід переносним заземленням і тільки після цього та після перевірки відсутності напруги допускати персонал до роботи.
Напруга кроку – різниця потенціалів між двома точками на поверхні землі в зоні розтікання струму, які знаходяться на відстані кроку (0,8м) одна від одної. З наближенням до місця замикання на землю величина напруги кроку буде зростати, а особливо в сиру погоду при вологому грунті. Тому ПБЕЕС забороняють наближатися до місця замикання на землю 8м поза приміщенням і 4м в приміщенні без застосування засобів захисту – діелектричні боти, галоші, суха дошка, сухе гумове взуття тощо. Взагалі доцільно переміщуватися в цій зоні обережно, пересуваючи ступні по землі так, щоб вони постійно торкались одна одної.