
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)
- •Даниленко в. П., Скворцов л. I. Теоретичні та практичні аспектинормалізації наукової термінології // Мовознавство. – 1980. – №6. – с 16-21.
- •Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред.Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – с 519 - 561.
- •Проблеми української термінології // Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – № 503.
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху)
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
Мета:
познайомити студентів із особливостями мови їх майбутньої професії, термінологією відповідного фаху, джерелами поповнення лексики сучасної української літературної мови;
розвивати вміння володіти літературною професійною мовою, користуватися термінологічними
словниками та словниками іншомовних слів, правильно використовувати терміни свого фаху;
виховувати повагу до представників усіх професій, шанобливе ставлення до праці.
Література
Даниленко В. П., Скворцов Л. I. Теоретичні та практичні аспектинормалізації наукової термінології // Мовознавство. – 1980. – №6. – С 16-21.
Дяков A.C., Кияк Т. Р, Куделько З.Б. Основи термінотворення :Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Видавничий дім«KM Академія», 2000. – 218 с
Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства : Підручник для студентів вищих навч. закл. / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін.-т». – К.: Політехніка; TOB «Фірма „Періодика"», 2004.
Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред.Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – С 519 - 561.
Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування : Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2008.- С. 131-143.
Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія : Історіяі сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.
Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К., 1997.
Склад і структура термінологічної лексики української мови / Відп. ред. A.B. Крижанівська.-К., 1984.
Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство : Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.
Проблеми української термінології // Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – № 503.
Українська термінологія і сучасність : 36. наук, праць / Відп.ред. Л. О. Симоненко. – К., 1998; 2001; 2005.
Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. – Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 416 с.
Питання для обговорення
Терміни і термінологія.
Лексика за сферою вживання.
Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
Функції та структурно-граматичні особливості слів-термінів.
Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики.
Практичні завдання
Скласти діалог про свої враження від концерту, футбольного матчу, походу у галерею, відвідини дитячого садочка, використовуючи відповідну термінологію (у залежності від майбутнього фаху). Визначити його стиль.
2. Запишіть визначення 4-5 термінів вашого майбутнього фаху. Складіть речення так, щоб між підметом та присудком в одному випадку ставилося тире, в іншому – не ставилося. Обґрунтуйте наявність чи відсутність тире між підметом та присудком.
Взірець. Білінгв – людина, яка володіє двома мовами і почергово (з урахуванням конкретної конситуації) використовує її у міжкультурній комунікації. Білінгв означає людину, яка володіє двома мовами і почергово (з урахуванням конкретної конситуації) використовує її у міжкультурній комунікації.