Лабораторна робота Закладка плодового саду

Прийнято наступні основні системи розміщення рослин у садах.

Квадратна – з рівними відстанями між деревами в міжряддях і рядах. Ця система зручна для механізації робіт у саду, але вимагає багато місця.

Прямокутна – з більше широкими міжряддями, чим раси-стояння між деревами в ряді. Ця система зручна на рівних схилах, має найбільше поширення.

Шахова – розміщення дерев у шаховому порядку, дозволяє краще використати площу.

Контурна (рельєфна) – застосовується на різноманітних, нерівних схилах. Дерева розміщаються по горизонталях рельєфу схилу.

Посадка може бути у вигляді чистого насадження – площа зайнята однією породою – і змішаного (ущільнене, ярусне), при якому площа зайнята двома – п'ятьма породами з ущільненням основної породи іншими породами різної висоти й довговічності.

Змішану посадку застосовують у невеликих садах й у місцевостях із суворими кліматичними умовами.

План шкільного саду зручніше накреслити в невеликому масштабі 1 : 500 або 1 : 1000 (1 див на кресленні відповідає 5 або 10 м у натурі). Краще спочатку зробити начерк саду з розподілом окремих ділянок на листі простого паперу, а потім після остаточного рішення накреслити його на міліметровому папері в прийнятому масштабі.

Співвідношення плодових культур у саду залежить від зони. У більшості районів садівництва основною культурою є яблуня, вона й займає найбільшу площу. У південних районах ведучими можуть бути кісточкові, а в регіонах із суворими зимами, де плодові культури підмерзають, воліють саджати ягідники. У південних областях до складу пришкільного саду може входити виноградник.

При підборі сортів рекомендується використати наведені раніше описи сортів яблуні й груші й характеристики інших культур (63-69, 72). Більше детальні відомості про місцевий райо нированных і перспективних сортах є в спеціальних виданнях.

Треба по можливості вибирати сорту, здатні до взаємного запилення. Самоплодовими є абрикос і деякі сорти вишні. У більшості порід і сортів висока продуктивність можлива лише за участю сортів-запильників. Відсутність самоплодности властива й багатьом сортам ягідних культур.

При плануванні ділянки під суницю враховують, що вона добре плодоносить не більше 3-4 років. Тому рекомендується розділити площа на 4-5 полів з урахуванням щорічної посадки одного поля й перекопки старої чотирирічної суниці (у чергування полів включити чорну пару).

На плані пришкільного саду залежно від відстаней, що рекомендують, чітко позначається місце кожного дерева, при цьому застосовуються умовні знаки для порід і сортів. Необхідно розрахувати кількість дерев у саду, у ряді, число рядів кожної породи й кожного сорту й все це відбити на плані із вказівкою прийнятих відстаней.

Окремі ділянки саду відокремлюються доріжками, посередині саду- центральна доріжка. Захисні смуги з деревних порід розташовують по контурі саду, а при великій площі – також уздовж доріг і навколо окремих кварталів.

Шкільний сад й ягідник постійно мають потребу у відновленні сортів, а також у посадці дерев і чагарників замість що випали, особливо після суворих зим. Плодово-ягідний розплідник дозволяє школі мати свій посадковий матеріал і служить об'єктом для проведення навчальної роботи й трудового виховання.

Площа плодово-ягідного розплідника залежить від потреби в посадковому матеріалі. Якщо його вирощують не тільки для потреб школи, але й для реалізації, планується вихід щеплених плодових саджанців близько 200-250 у рік, при цьому площа кожного поля 80-100 м².

Пропонується наступна структура розплідника.

Відділ розмноження – 5 полів по 10 м² з наступним чергуванням:

1. Підщепи зерняткових (насінні й розмножува вегетативно) .

2. Підщепи кісточкових.

3. Смородина, обліпиха, виноград - черешки (здеревілі й зелені).

4. Смородина, обліпиха, виноград - саджанці.

5. Школка суниці або пара.

Відділ формування – 5 полів по 80 м² з наступним чергуванням:

1. Чистий або зайнята пара (при вирощуванні кісточкових культур не рекомендується використати пару для посадки пасльонових).

2. Перше поле – окулянты.

3. Друге поле – однолітки.

4. Третє поле – двухлетки.

5. Резервне поле трьохлітків (використається рідко).

Програмою по трудовому навчанню передбачено виконання певних робіт у плодовому розпліднику.