Класифікація структурних агрегатів

Роди	Види	Розміри
Тип. 1. Кубовидна – рівномірний розвиток по трьох осях
1. Глибиста	1. Великоглибиста 2. Дрібноглибиста	10 см 10-5 см
2. Грудочкувата	3. Великогрудочкувата 4. Грудочкувата 5. Дрібногрудочкувата	5-3 см 3-1 см 1-0,5 см
3. Пилувата	6. Пилувата	0,05 см
4. Горіхувата	7. Великогоріхувата	10 мм
	8. Горіхувата	10-7 мм
	9. Дрібногоріхувата	7-5 мм
5. Зерниста	10. Крупнозерниста 11. Зерниста 12. Дрібнозерниста	5-3 мм 3-1 мм 1-0,5 мм
Тип 2. Призмовидна – розвиток переважно по вертикальній осі
6. Стовповидна	13. Великостовповидна 14. Стовповидна 15. Дрібностовповидна	5 см 5-3 см 3 см
7. Стовпчаста	16. Великостовпчаста 17. Стовпчаста 18. Дрібностовпчаста	5 см 5-3 см 3 см
8. Призматична	19. Великопризматична 20. Призматична 21. Дрібнопризматична	5 см 5-3 см 3 см
Тип 3. Плитовидна – розвиток переважно по двох горизонтальних осях
9. Плитчаста	22. Сланцювата 23. Плитчаста 24. Пластинчата 25. Листувата	5 мм 5-3 мм 3-1 мм 1 мм
10. Лускоподібна	26. Шкаралапувата 27. Груболускоподібна 28. Дрібноподібна	3 мм 3-1 мм 1 мм

Завдання 1. Закипання грунтів

Хід роботи:

Д

Н₂О

СО₂

ля визначення наявності в грунті карбонатів кальцію на нього капають 10%-ним розчином соляної кислоти. Кислота, вступаючи у взаємодію з СаСО₃, руйнує його з виділенням оксиду карбону (ІV) за такою реакцією:

С аСО₃ + 2 НСl = СаСl₂ + Н₂СО₃

Карбонова кислота, як сполука нестійка, руйнується з виділенням води і оксиду карбону (ІV), бульбашки якого і викликають ніби закипання ґрунту.

Наявність або відсутність в ґрунті карбонатів є важливою його ознакою, що свідчить про ступінь його вилуговування.

Відсутність карбонатів кальцію, а отже, і закипання, типова для ґрунтів лісової зони, вона свідчить про значне їх вилуговування (промитість), і навпаки, закипання свідчить про наявність у ґрунті карбонату кальцію, а отже, про малу ступінь його вилуговування. Останнє типове для південних ґрунтів (чорноземів, каштанових ґрунтів).

Важливим показником вилуговування ґрунтів є глибина закипання ґрунту. Чим глибше від поверхні закипає грунт, тобто чим глибше залягають карбонати, тим грунт сильніше промивається і вилуговується.

Так, наприклад, у звичайних чорноземах закипання спостерігається близько 50-60 см, а в чорноземах, розташованих на півночі зони на глибині близько 100-120 см. Світло-каштанові ґрунти закипають на глибині 25-30 см, а часто і з поверхні.

Для визначення закипання ґрунту і його глибини проводять дослід. На зачищену поверхню моноліту в напрямі знизу вгору (тобто починаючи від материнської породи до поверхні) через кожні 1-1,5 см діють 10%-ним розчином соляної кислоти, спостерігаючи в якому місці ґрунту закипання припиняється. Межа припинення закипання і буде шуканою його глибиною, бо, очевидно, що всі горизонти, розташовані вище від межі закипання, не закипають в зв’язку з тим, що вилуговування ґрунту йде зверху вниз. Глибину початку закипання ґрунту вимірюють у сантиметрах від поверхні ґрунту.

Від кількості наявного в ґрунті карбонату кальцію залежить інтенсивність закипання, тому треба відзначити його, вказавши, сильно, середньо чи слабо закипає грунт. Останнє відзначається приблизно за швидкістю та енергією виділення бульбашок.

Завдання до роботи. Провести відповідне визначення закипання ґрунту виданого вам зразка і відмітити інтенсивність закипання.

Завдання 2. Опис ґрунтового розрізу

Матеріали й обладнання. Компас, лопата, ніж, метр, крапельниця з 5-10-% розчином соляної кислоти, вода, зошит, набір олівців.

Пояснення до завдання. В залежності від призначення ґрунтові розрізи бувають повні (основні) глибиною 150-300 см, контрольні (напів’ями), глибиною 75-100 см, і поверхневі, або прикопки, глибиною 25-75 см. Для вивчення морфологічних ознак ґрунту роблять повні ґрунтові розрізи. Вони повинні розкрити всі горизонти ґрунту і материнської (ґрунтоутворюючої) породи.