Хід роботи:

1. Скласти всі сита набору так, щоб зверху було сито з най­більшими отворами, а донизу діаметр отворів поступово зменшувався (порядок розміщення сит зверху донизу: 10, 7, 5, 3, 2, 1 ,0,5, 0,25 мм.

2. Встановити внизу колонки сит піддон.

3. Із зразка повітряносухого ґрунту після видалення великого коріння рослин взяти наважку близько 300-350 г масою з точністю до 0.1 г.

4. Помістити наважку на верхнє сито, нахиляючи набір сит, круговим рухом просіяти грунт крізь сита.

5. Зважити структурні фракції, що залишилися на ситах і пройшли в піддон, записуючи їх розмір. Очевидно, що на верхньому ситі будуть структурні окремості розміром, більшим 10 мм (фракція 10 мм), на ситі з розміром отворів 7 мм – структурні окремості розміром від 7-10 мм (фракція 7-10 мм) і т.д. У піддоні міститиметься практично розпилена частина ґрунту з розміром частинок і найдрібніших грудочок, меншим 0,25 мм (фракція 0,25 мм).

6. Обчислити відсоток у грунті структурних окремостей різного діаметра (за їх фракціями) для розрахунку за формулою:

Х = , де

Х – відсоток у грунті структурних окремостей даного розміру (фракції), %;

А – маса структурних окремостей даного розміру, г;

Р – маса ґрунту, взятого для просіювання (наважка), г.

Отримані дані записати у робочий зошит.

Форма запису результатів:

Табл.4

Результати визначення структурного аналізу грунту

Розмір фракції, мм	10	10-7	7-5	5-3	3-2	2-1	1-0,5	0,5-0,25	0,2
Маса фракції, г
Вміст фракції, %

Аналіз результатів визначення. Як уже відзначалося, з агровиробничої точки зору найбільш цінними є структурні окремості розміром від 1 до 5 мм. Тому насамперед слід встановити вміст у грунті структурних окремостей (агрегатів) цього розміру. Для цього підсумовують відсоток у грунті фракції 1-2, 2-3 і 3-5 мм. Чим більше в грунті буде структурних окремостей таких розмірів, тим краще. Добре оструктурені грунти містять агрегатів розміром від 1 до 5 мм понад 80 %, менш структурні – 50-80 %, а погано структурні – вище 50 %. Нерідко грунти містять 5-10 %, то це майже безструктурні грунти.

Контрольні запитання:

1. Що таке гранулометричний склад ґрунту?

2. Як класифікуються грунти за гранулометричним складом?

3. Як практично визначають гранулометричний склад ґрунту?

4. Які властивості залежать від гранулометричного складу ґрунту?

5. Пояснити поняття фракції "фізичного піску".

6. Пояснити поняття фракції "фізичної глини".

7. Як правильно підготувати зразок ґрунту для аналізів?

8. Розповісти як потрібно взяти середній зразок ґрунту.

9. Що таке структурність ґрунту?

10.Пояснити метод визначення структурного ґрунту.