Теоретична підготовка до роботи:

Зернобобові культури належать до родини бобових. Найбільш поширені в нашій країні такі зернобобові культури: горох, квасоля, соя, люпин, вика, нут, чина, сочевиця, боби кормові та ін.

Зернобобові культури мають багато спільних біологічних особливостей, але помітно відрізняються морфологічними ознаками: формою листків, будовою та розміром стебла, формою та забарвленням плодів і насіння.

Зернобобові культури мають добре розвинену стрижневу кореневу систему, на якій оселяються бульбочкові бактерії, що засвоюють вільний азот з повітря і цим самим забезпечують рослини азотними сполуками. Стрижневий корінь проникає в грунт на 1,5-2 м, а бічні корінці знаходяться у орному шарі ґрунту. Для кореневої системи бобових важлива наявність значної кислотності кореневих виділень, що сприяє розчиненню важкорозчинних форм добрив, зокрема фосфатів.

Стебло у зернобобових трав’янисте, різної міцності, буває кількох типів. Прямостоячі, відносно стійкі проти вилягання стебла, мають кормові боби, нут, соя, сочевиця, кущові форми квасолі. Сланкі стебла у гороху, вики, чини, багатоквіткової квасолі, вони легко вилягають.

Листки зернобобових складні: пірчасті, пальчасті та трійчасті. Характерною ознакою зернобобових є наявність прилистків, які щільно прилягають до стебла. Вони мають різну форму і величину.

Квітка у зернобобових метеликового типу, п’ятичленна. Чашечка складається з 5 чашолистиків, віночок – з 5 пелюсток: паруса верхня і найбільша з усіх пелюсток; крил – бічних вільних пелюсток і човника, утвореного двома пелюстками, які зрослися. Тичинок – 10, з них 9 зрослися.

Плід – біб, сухий, одно- або багатонасінний. При достиганні плід в одних рослин розкривається по спинному і черевному шві, насіння висипається (горох, люпин, біб), в інших він не розкривний (нут, сочевиця, люпин білий). За формою, забарвленням, розміром боби різноманітні.

Насіння бобових вкрите міцною різнокольоровою оболонкою. На поверхні оболонки легко помітний насінний рубчик. Насіння зернобобових культур проростає з появою зародкового корінця, інші вегетативні органи (листки і стебло) утворюються пізніше.

За характером проростання зернобобові культури поділяють на 3 групи. До 1-ї групи належать рослини з пірчастими листками, які при проростанні не виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту (горох, кормові боби, чина посівна, сочевиця, чина, нут). Для 2-ї групи рослин характерно те, що в них при проростанні насіння сім’ядолі виходять на поверхню ґрунту (люпин білий, жовтий, вузьколистий, багаторічний, квасоля звичайна, соя). Сім’ядолі виконують функцію фотосинтезу, поки не утворяться справжні листки. У 3-й групі – рослини з пальчастими листками (види люпину). Сім’ядолі теж виходять на поверхню грунту, але разом з ними утворюються й справжні листки.

Завдання 1. Визначення зернобобових за насінням

Матеріали й обладнання. Насіння зернобобових культур, розбірні дошки, шпателі, лупи, пінцети.

Пояснення до завдання. Насіння бобових культур не мають ендосперму. Тому відразу ж після видалення насінної шкірки видно зародок, що складається з двох сім'ядоль. Між сім'ядолями розташовуються корінець зародка і брунька, що складається із зачатків двох перших справжніх листочків.

Рис. 1. Насіння зернобобових культур:

1 - гороху; 2 - кормових бобів; 3 - квасолі; 4-сочевиці; 5 і 8 - люпину;

6 - нуту; 7 - чини

Форма, забарвлення і величина насіння – головні відмінні ознаки зернобобових культур (рис. 1).

На поверхні насіння добре помітний насінний рубчик – місце прикріплення насіння до плоду; форма, фарбування, розмір і місце розташування рубчика – також відмінні ознаки насіння бобових культур. Горох, квасоля, чина і соя мають рубчик округлої або овальної форми, а боби і сочевиця – видовжено-еліптичної або лінійної. За забарвленням рубчик може бути світлим (вика посівна, люпин багаторічний), темним (вика волохата), коричневим або чорним (пелюшка), причому забарвлення рубчика може не співпадати із забарвленням насіння. Наприклад, насіння вики посівної має жовто-коричневий (до чорного) колір, а насінний рубчик – світлий.

Рубчик може бути за розміром коротким (1/8-1/10 окружності насіння) і довгим (1/5-1/6 окружності насіння). У насіння сочевиці рубчик розташований на ребрі насіння, люпину – на кінці, бобів – у жолобку, нуту – нижче носика, квасолі і сої - посередині довгої сторони насіння і т.д.