Завдання 6. Визначення сортів пшениці

Сорти пшениці розрізняють за морфологічними, господарськими та біологічними ознаками.

До морфологічних ознак належать: форма, довжина, щільність колосу, особливості остюків, форма зерна, його величина, форма куща тощо.

Господарсько-біологічні ознаки: врожайність, тривалість вегетаційного періоду, зимо- і посухостійкість, стійкість проти шкідників та хвороб, обсипання та вилягання, хлібопекарські якості.

Сортів пшениці дуже багато. Характеристика найбільш поширених з них:

Пшениця озима м’яка

Альбатрос Одеський. Виведений методом потрійного схрещування і подальшого відбору. Різновид еритроспермум. Скоростиглий, вегетаційний період 281-295 днів, достигає в середньому на 3 дні раніше стандарту.

Висота рослин 84-98 см, а в середньому на 11 см коротше, ніж стандарт.

Стійкий проти вилягання, зимостійкість вище середньої, висока посухостійкість. Слабо уражується жовтою і бурою іржею, борошнистою росою, сажкою.

Зерно від середньої крупності до великого. Маса 1000 зернин 27,6-3,9 г.

Сорт інтенсивного типу, призначений для вирощування по інтенсивній технології.

Хід роботи

1. Навчитись визначати сорти пшениці.

2. Дані про сорт занести до табл. 5 за наведеною формою:

Табл. 5

Характеристика сортів пшениці

№ п/п	Сорт і його походження	Ботанічна характеристика	Біологічні особливості	Господарські якості	Поширення

Завдання 7. Визначення підвидів кукурудзи

Матеріали і обладнання. Малюнки і качани різних підвидів кукурудзи, скальпелі, чашки.

Пояснення до завдання. Кукурудза відноситься до роду Zea L., що у культурі представлений одним видом Zea mays L. Цей вид поділяється на 8 підвидів (або груп), з яких найбільш відомі 5: кремениста, зубовидна, крохмалиста, розлусна і цукрова (мал. 3).

В основі розподілу кукурудзи на підвиди лежать такі ознаки: плівчастість зерна (голе або в лусочках), форма і характер поверхні зерна (округле, видовжене, зверху з виїмкою, гладке або зморшкувате та ін.), ступінь розвитку борошнистого і роговидного ендосперму. Борошниста частина ендосперму має пухку будову, вона виповнена дрібними крохмальними зернами. Рогоподібний ендосперм має більш щільне розташування крохмальних зерен, проміжки між якими заповнені протеїном. Борошнистий ендосперм містить в основному крохмаль і невелику кількість білків, рогоподібний ендосперм відрізняється високим вмістом білка.

Рис. 3. Качани підвидів кукурудзи:

1 - кременистої; 2 - зубовидної; 3 - крохмалистої; 4 - розлусної; 5 - цукрової

Із зерна крохмалистих сортів кукурудзи одержують борошно високої якості, крохмаль, патоку, олію, його широко використовують на корм худобі, а також у крохмало-патоковій і спирто-горілчаній промисловості. Сорти розлусної кукурудзи використовують переважно для продовольчих цілей, з неї готують пластівці, крупи. Цукрові сорти кукурудзи використовують переважно у свіжому вигляді і для приготування консервів. Сорти зубоподібної кукурудзи мають переважно кормове значення, а кременистої - універсальне (продовольче, кормове і технічне).