- •Робота 1. Підготовка зразка грунту для аналізу
- •Теоретична підготовка до роботи
- •Підготовка зразків грунту до аналізу
- •Завдання 1. Підготовка зразка грунту для аналізу Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення гранулометричного складу грунту за його пластичністю Хід роботи:
- •Завдання 3. Визначення структурного складу грунту
- •Хід роботи:
- •Результати визначення структурного аналізу грунту
- •Контрольні запитання:
- •Робота 2. Визначення морфологічних ознак ґрунтів
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Мал. 2. Типи забарвлення ґрунту
- •Мал. 3. Типові види ґрунтової структури
- •Класифікація структурних агрегатів
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Пояснення до завдання і хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Потреба в елементах живлення рослин
- •Винос поживних речовин сільськогосподарськими культурами, кг/га
- •Мінеральні добрива Нітратні добрива
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •Мікродобрива
- •Правила змішування добрив
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Завдання для самостійної роботи
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Взяття середнього зразка насіння для визначення його посівних якостей
- •Хід роботи:
- •Найбільша маса партії насіння і маса відповідного з неї середнього зразка
- •Завдання 2. Визначення чистоти насіння
- •Хід роботи:
- •Маса наважки насіння для визначення його чистоти
- •Завдання 3. Визначення маси 1000 насінин
- •Хід роботи:
- •Середня маса 1000 насінин деяких культур
- •Завдання 4. Визначення схожості й енергії проростання насіння
- •Хід роботи:
- •Строки пророщування насіння різних культур для визначення енергії проростання і схожості
- •Завдання 5. Розрахунок норм висіву насіння
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Особливості хлібів і групи:
- •Особливості хлібів іі групи:
- •Ознаки зернівок хлібних злаків
- •Завдання 1. Визначення хлібних злаків за зернівкою Хід роботи:
- •Ключ для визначення зерна хлібних злаків:
- •Завдання 2. Визначення хлібних злаків за зародковими корінцями
- •Хід роботи
- •Завдання 3. Визначення видів пшениці
- •Види і підвиди хлібних злаків
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення головних видів пшениці
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення різновидів пшениці
- •Завдання 6. Визначення сортів пшениці
- •Хід роботи
- •Характеристика сортів пшениці
- •Завдання 7. Визначення підвидів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення підвидів кукурудзи:
- •Завдання 8. Визначення основних гібридів і сортів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Визначення зернобобових за насінням
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за насінням
- •Відмінні ознаки насіння зернобобових культур
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових за сходами
- •Завдання 3. Визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за плодами (бобами)
- •Завдання 5. Вивчення сортів зернових бобових культур
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Робота Олійні культури
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •КласифікаціЯ овочевих культур. Визначення видів капустяних овочевих рослин
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Ботанічне групування:
- •Господарське групування:
- •Агробіологічне групування:
- •Завдання 1. Ознайомлення з класифікацією (групуванням) та розпізнаванням овочевих рослин за зовнішніми ознаками Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення овочевих рослин за насінням Переважну більшість насіння овочевих рослин легко визначити за іншими ознаками.
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення насіння
- •Завдання 3. Визначення і опис видів капусти
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
Хід роботи
1. Взяти проросток і підрахувати число корінців, при цьому визначити культуру.
2. Описати і змалювати проростки кожної культури.
3. Результати роботи записати у табл.:
Хліба І групи |
Хліба ІІ групи |
|||||||
пшениця |
жито |
овес |
ячмінь |
просо |
рис |
сорго |
кукурудза |
|
озима |
яра |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||
Завдання 3. Визначення видів пшениці
Серед зернових рід пшениці найбільш різноманітний за своїм видовим складом. Кілька видів пшениці зустрічаються лише в нашій країні. Особливо багато видів пшениць у Закавказзі. За останніми дослідними даними нараховують 22 види пшениць.
За характером звільнення зерна від квіткових плівок при звичайному обмолоті пшениці поділяють на дві групи: голозерні і плівчасті. У плівчастих форм колос при достиганні ламкий, легко розпадається на колоски, зерно при звичайному обмолоті не звільняється від плівок, а залишається в колоску. Серед плівчастих форм є дикорослі і культурні види. У нашій країні переважно голозерні форми пшениці.
Найбільш поширені на земній кулі два види пшениці: м’яка і тверда. Крім того, вирощують карликову пшеницю (тургідум), або англійську (персикум), або карталінську (полбу), або двозернянку. Деякі види пшениці не культивують, але використовують у селекційній роботі. Це пшениця Тимофєєва, польська, що характеризується великим колосом, довгими лусками і зерном, та спельта, яка невимоглива до грунтових і кліматичних умов. Як домішка в посівах на Кавказі та в Криму зустрічається пшениця однозернянка.
М’яка пшениця має озимі і ярі форми; тверда, в основному, лише ярі.
Види і підвиди хлібних злаків
Завдання 4. Визначення й опис видів пшениць
Матеріали й устаткування. Зразки колосків пшениці, лупи, пінцети, препарувальні голки, скальпелі та розбірні дошки.
Пояснення до завдання. У межах роду пшениць виділяються чотири генетичні групи по числу хромосом у соматичних клітинах: диплоїдна - 14, тетраплоїдна - 28, гексаплоїдна - 42 і октаплоїдна - 56. Найбільше поширення мають тетраплоїдна і гексаплоїдна групи. За морфологічними і господарськими ознаками пшеницю поділяють на справжні і полб’яні. Справжні пшениці (11 видів) мають неламкий колосовий стрижень і голе зерно, що легко звільняється від луски. У полб’яних пшениць (11 видів) ламкий стрижень колосся. При дозріванні зерна або обмолоті колос розпадається на окремі членики з колосками. Зерно важко звільняється із щільних лусок.
Полб’яні пшениці практичного значення в сучасному землеробстві не мають. Із справжніх пшениць основними, які вирощуються в усьому світі, є два види - пшениця м'яка гексаплоїдна і пшениця тверда тетраплоїдна.
М'яка пшениця має озимі і ярі форми, тверда – в основному ярі, але є й озимі. Тепер вирощують озимі сорти твердої пшениці.
Рис. 2. Види пшениць:
1 - однозернянка; 2 - полба двузернянка; 3-тверда пшениця; 4 - тургідум (англійська);
5 - спельта (остиста); 6 - м'яка пшениця (безоста й остиста); 7 - карликова пшениця (остиста і безоста)
При визначенні виду пшениці враховують наступні ознаки:
1. Міцність стрижня колосу (ламкий, неламкий).
2. Щільність колосу (щільний, пухкий - між колосками просвіти).
3. Остистість колосу (безості, остисті).
4. Характер остей (довгі, короткі, що йдуть паралельно колосу, ті що розходяться в сторони).
5. Колоскові луски (повздовжньо-зморшкуваті, гладкі, з кілем, розвиненим сильно, слабко, з кілевим зубцем довгим, коротким, вигнутим).
6. Соломина під колосом (порожня, заповнена).
7. Зерно (голе, плівчасте, на зламі борошнисте, напівскловидне, скловидне, з чубчиком слабко або сильно вираженим).
