- •Робота 1. Підготовка зразка грунту для аналізу
- •Теоретична підготовка до роботи
- •Підготовка зразків грунту до аналізу
- •Завдання 1. Підготовка зразка грунту для аналізу Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення гранулометричного складу грунту за його пластичністю Хід роботи:
- •Завдання 3. Визначення структурного складу грунту
- •Хід роботи:
- •Результати визначення структурного аналізу грунту
- •Контрольні запитання:
- •Робота 2. Визначення морфологічних ознак ґрунтів
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Мал. 2. Типи забарвлення ґрунту
- •Мал. 3. Типові види ґрунтової структури
- •Класифікація структурних агрегатів
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Пояснення до завдання і хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Потреба в елементах живлення рослин
- •Винос поживних речовин сільськогосподарськими культурами, кг/га
- •Мінеральні добрива Нітратні добрива
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •Мікродобрива
- •Правила змішування добрив
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Завдання для самостійної роботи
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Взяття середнього зразка насіння для визначення його посівних якостей
- •Хід роботи:
- •Найбільша маса партії насіння і маса відповідного з неї середнього зразка
- •Завдання 2. Визначення чистоти насіння
- •Хід роботи:
- •Маса наважки насіння для визначення його чистоти
- •Завдання 3. Визначення маси 1000 насінин
- •Хід роботи:
- •Середня маса 1000 насінин деяких культур
- •Завдання 4. Визначення схожості й енергії проростання насіння
- •Хід роботи:
- •Строки пророщування насіння різних культур для визначення енергії проростання і схожості
- •Завдання 5. Розрахунок норм висіву насіння
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Особливості хлібів і групи:
- •Особливості хлібів іі групи:
- •Ознаки зернівок хлібних злаків
- •Завдання 1. Визначення хлібних злаків за зернівкою Хід роботи:
- •Ключ для визначення зерна хлібних злаків:
- •Завдання 2. Визначення хлібних злаків за зародковими корінцями
- •Хід роботи
- •Завдання 3. Визначення видів пшениці
- •Види і підвиди хлібних злаків
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення головних видів пшениці
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення різновидів пшениці
- •Завдання 6. Визначення сортів пшениці
- •Хід роботи
- •Характеристика сортів пшениці
- •Завдання 7. Визначення підвидів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення підвидів кукурудзи:
- •Завдання 8. Визначення основних гібридів і сортів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Визначення зернобобових за насінням
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за насінням
- •Відмінні ознаки насіння зернобобових культур
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових за сходами
- •Завдання 3. Визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за плодами (бобами)
- •Завдання 5. Вивчення сортів зернових бобових культур
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Робота Олійні культури
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •КласифікаціЯ овочевих культур. Визначення видів капустяних овочевих рослин
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Ботанічне групування:
- •Господарське групування:
- •Агробіологічне групування:
- •Завдання 1. Ознайомлення з класифікацією (групуванням) та розпізнаванням овочевих рослин за зовнішніми ознаками Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення овочевих рослин за насінням Переважну більшість насіння овочевих рослин легко визначити за іншими ознаками.
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення насіння
- •Завдання 3. Визначення і опис видів капусти
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
Підготовка зразків грунту до аналізу
Правильна підготовка зразка ґрунту до аналізу є важливим етапом лабораторних робіт, бо від неї багато в чому залежить успіх самого аналізу. Взятий зразок ґрунту приносять у приміщення і висушують (доводячи до повітряносухого стану). Зберігання вологих зразків не допускається, бо воно призводить до значних змін їх хімічного складу і властивостей.
Важливою частиною підготовки зразка до аналізу є взяття середньої проби. Перш ніж проводити аналіз з будь-якого зразка ґрунту треба взяти середню пробу, тобто виділити таку його частину, яка повністю характеризувала б весь зразок. Справа в тому, що окремі частини зразка можуть за тими чи іншими показниками відрізнятися від основної маси зразка, і якщо для аналізу випадково буде взята саме ця, відмінна від усього зразка, частина, то, звичайно результати визначення не будуть правильно характеризувати властивості всього зразка. Щоб уникнути випадкових помилок, беруть середній зразок. Для багатьох аналізів треба мати грунт подрібнений і просіяний крізь сито з діаметром отворів 1 мм.
Завдання 1. Підготовка зразка грунту для аналізу Хід роботи:
1. Довести зразок ґрунту до повітряносухого стану. Для цього:
а) взятий у полі зразок розсипати в приміщенні шаром 1,5-2 см на цупкому папері;
б) довести зразок до сухого стану (грунт має бути сухий на дотик), щодня його перемішуючи;сушіння проводити при кімнатній температурі;
в) для захисту зразка від пилу прикрити його під час сушіння папером.
2. Взяти середній зразок ґрунту. Для цього після доведення зразка до повітряносухого стану:
а) вибрати із зразка включення;
б) розрівняти грунт на папері рівним шаром і надати йому форми прямокутника;
в) розділити грунт на чотири рівні частини діагональними лініями;
г) відібрати від зразка дві протилежні частини (два протилежні трикутники), старанно перемішати грунт, що залишився, і знову розрівняти на папері, надавши йому форми прямокутника;
д) повторити попередні операції кілька разів, аж поки на папері не залишиться близько 300-400 г ґрунту, це і буде середній зразок;
є) середній зразок пересипати в коробку і вкласти в неї відповідну етикетку.
3. Підготувати подрібнений грунт для цього:
а) з середнього зразка взяти близько 100 г ґрунту аналогічно до взяття середнього зразка (послідовним поділом);
б) розтерти відібраний грунт у ступці;
в) повністю просіяти грунт крізь сито з діаметром отворів 1 мм; якщо частина ґрунту не пройшла крізь отвори сита, то його слід подрібнити і знову просіяти крізь сито; треба добитися проходження повного зразка крізь сито, а не відсівати з нього дрібнозернисті частини, бо однорідний зразок штучно поділятиметься на неоднорідні частини;
г) пересипати подрібнений грунт у пакет і написати на ньому, з якого ґрунту і горизонту взято даний зразок, зазначивши також глибину його взяття.
Форма запису результатів:
Табл.3
Результати підготовки зразка грунту для аналізу
Початкова маса ґрунту, г |
Маса середнього зразка, г |
Тип, підтип і вид ґрунту |
Місце взяття зразка ґрунту (район, область, господарство) |
Горизонт і глибина взяття зразка, см |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
