
- •Робота 1. Підготовка зразка грунту для аналізу
- •Теоретична підготовка до роботи
- •Підготовка зразків грунту до аналізу
- •Завдання 1. Підготовка зразка грунту для аналізу Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення гранулометричного складу грунту за його пластичністю Хід роботи:
- •Завдання 3. Визначення структурного складу грунту
- •Хід роботи:
- •Результати визначення структурного аналізу грунту
- •Контрольні запитання:
- •Робота 2. Визначення морфологічних ознак ґрунтів
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Мал. 2. Типи забарвлення ґрунту
- •Мал. 3. Типові види ґрунтової структури
- •Класифікація структурних агрегатів
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Пояснення до завдання і хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Потреба в елементах живлення рослин
- •Винос поживних речовин сільськогосподарськими культурами, кг/га
- •Мінеральні добрива Нітратні добрива
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •Мікродобрива
- •Правила змішування добрив
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Завдання для самостійної роботи
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Взяття середнього зразка насіння для визначення його посівних якостей
- •Хід роботи:
- •Найбільша маса партії насіння і маса відповідного з неї середнього зразка
- •Завдання 2. Визначення чистоти насіння
- •Хід роботи:
- •Маса наважки насіння для визначення його чистоти
- •Завдання 3. Визначення маси 1000 насінин
- •Хід роботи:
- •Середня маса 1000 насінин деяких культур
- •Завдання 4. Визначення схожості й енергії проростання насіння
- •Хід роботи:
- •Строки пророщування насіння різних культур для визначення енергії проростання і схожості
- •Завдання 5. Розрахунок норм висіву насіння
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Особливості хлібів і групи:
- •Особливості хлібів іі групи:
- •Ознаки зернівок хлібних злаків
- •Завдання 1. Визначення хлібних злаків за зернівкою Хід роботи:
- •Ключ для визначення зерна хлібних злаків:
- •Завдання 2. Визначення хлібних злаків за зародковими корінцями
- •Хід роботи
- •Завдання 3. Визначення видів пшениці
- •Види і підвиди хлібних злаків
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення головних видів пшениці
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення різновидів пшениці
- •Завдання 6. Визначення сортів пшениці
- •Хід роботи
- •Характеристика сортів пшениці
- •Завдання 7. Визначення підвидів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення підвидів кукурудзи:
- •Завдання 8. Визначення основних гібридів і сортів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Визначення зернобобових за насінням
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за насінням
- •Відмінні ознаки насіння зернобобових культур
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових за сходами
- •Завдання 3. Визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за плодами (бобами)
- •Завдання 5. Вивчення сортів зернових бобових культур
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Робота Олійні культури
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •КласифікаціЯ овочевих культур. Визначення видів капустяних овочевих рослин
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Ботанічне групування:
- •Господарське групування:
- •Агробіологічне групування:
- •Завдання 1. Ознайомлення з класифікацією (групуванням) та розпізнаванням овочевих рослин за зовнішніми ознаками Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення овочевих рослин за насінням Переважну більшість насіння овочевих рослин легко визначити за іншими ознаками.
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення насіння
- •Завдання 3. Визначення і опис видів капусти
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
Теоретична підготовка до роботи:
У сучасному землеробстві сорт і високоякісне насіння поряд з іншими агротехнічними заходами мають велике значення для одержання високих і сталих врожаїв.
Якість посівного матеріалу характеризується сортовими і посівними ознаками.
Важливим сортовим показником якості насіння є сортова чистота, тобто відсоток вміст у посівному матеріалі насіння з чітко вираженими сортовими ознаками. За сортовою чистотою насінний матеріал поділяють на три категорії:
першу – з сортовою чистотою не менше, як 99,5%;
другу – з сортовою чистотою не менше, як 98%;
третю – з сортовою чистотою не менше, як 95%.
Основними показниками якості насіння є: чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, зараженість шкідниками, вологість зерна.
В нашій країні встановлено певні вимоги до якості насінного матеріалу всіх сільськогосподарських культур. Вони визначаються державними стандартами на насіння. Відповідно до державного стандарту розрізняють класи насіння.
Насіння зернових зернобобових і олійних культур, бобових і злакових трав поділяють на три, а насіння цукрових буряків, кормових коренеплодів, баштанних і овочевих культур – на два класи. Контроль за якістю насіння в господарствах здійснюють державні насіннєві інспекції.
Чистота насіння – це маса чистого насіння досліджуваної культури в процентах до загальної маси зерна. Насінний матеріал не повинен містити домішок.
Схожістю насіння називають кількість насіння, що проросло у встановлений для цієї культури строк (7-10 днів). Виражається вона у відсотках до загальної кількості насіння, взятого для пророщування.
Енергія проростання насіння – кількість насіння, що проросло за перші 3-4 дні, виражене у відсотках. Насіння, що має високу енергію проростання дає дружні сходи, які менше пригнічуються бур’янами і більш стійкі до несприятливих умов.
Посівною придатністю насінного матеріалу називають відсоток у ньому чистого та одночасно схожого насіння. Щоб визначити посівну придатність, відсоток чистоти множать на відсоток схожості і добуток ділять на 100.
Для визначення маси 1000 зерен з фракції чистого насіння відбирають підряд дві проби по 500 штук зерен у кожній і зважують з точністю до 0,01г.
Вологість визначають у лабораторії, висушуючи подроблене насіння в сушильній шафі до постійної маси при температурі 130 протягом 40 хв. Різниця в масі до і після висушування, виражена в % до початкової маси, і становитиме вологість зерна.
Нормальною вологістю насіння зернових культур вважають 14-15% а соняшника, льону – 11-12%. При підвищеній вологості зерно в зерносховищах самозігрівається, вражається хворобами, пошкоджується шкідниками.
Натура зерна – це маса насіння в об’ємі 1 л (750 г). Чим більша об’ємна маса, тим вища якість зерна. Натуру зерна визначають пуркою.
Вирівняним вважають таке насіння, максимальна кількість якого має приблизно однаковий розмір. Високої вирівняності посівного матеріалу досягають сортуванням його на різних машинах.