
- •Робота 1. Підготовка зразка грунту для аналізу
- •Теоретична підготовка до роботи
- •Підготовка зразків грунту до аналізу
- •Завдання 1. Підготовка зразка грунту для аналізу Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення гранулометричного складу грунту за його пластичністю Хід роботи:
- •Завдання 3. Визначення структурного складу грунту
- •Хід роботи:
- •Результати визначення структурного аналізу грунту
- •Контрольні запитання:
- •Робота 2. Визначення морфологічних ознак ґрунтів
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Мал. 2. Типи забарвлення ґрунту
- •Мал. 3. Типові види ґрунтової структури
- •Класифікація структурних агрегатів
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Пояснення до завдання і хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Потреба в елементах живлення рослин
- •Винос поживних речовин сільськогосподарськими культурами, кг/га
- •Мінеральні добрива Нітратні добрива
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •Мікродобрива
- •Правила змішування добрив
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Завдання для самостійної роботи
- •Хід роботи:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Взяття середнього зразка насіння для визначення його посівних якостей
- •Хід роботи:
- •Найбільша маса партії насіння і маса відповідного з неї середнього зразка
- •Завдання 2. Визначення чистоти насіння
- •Хід роботи:
- •Маса наважки насіння для визначення його чистоти
- •Завдання 3. Визначення маси 1000 насінин
- •Хід роботи:
- •Середня маса 1000 насінин деяких культур
- •Завдання 4. Визначення схожості й енергії проростання насіння
- •Хід роботи:
- •Строки пророщування насіння різних культур для визначення енергії проростання і схожості
- •Завдання 5. Розрахунок норм висіву насіння
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Особливості хлібів і групи:
- •Особливості хлібів іі групи:
- •Ознаки зернівок хлібних злаків
- •Завдання 1. Визначення хлібних злаків за зернівкою Хід роботи:
- •Ключ для визначення зерна хлібних злаків:
- •Завдання 2. Визначення хлібних злаків за зародковими корінцями
- •Хід роботи
- •Завдання 3. Визначення видів пшениці
- •Види і підвиди хлібних злаків
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення головних видів пшениці
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення різновидів пшениці
- •Завдання 6. Визначення сортів пшениці
- •Хід роботи
- •Характеристика сортів пшениці
- •Завдання 7. Визначення підвидів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення підвидів кукурудзи:
- •Завдання 8. Визначення основних гібридів і сортів кукурудзи
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Завдання 1. Визначення зернобобових за насінням
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за насінням
- •Відмінні ознаки насіння зернобобових культур
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових за сходами
- •Завдання 3. Визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за листками
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення зернобобових культур за плодами (бобами)
- •Завдання 5. Вивчення сортів зернових бобових культур
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
- •Робота Олійні культури
- •Хід роботи:
- •Хід роботи
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •КласифікаціЯ овочевих культур. Визначення видів капустяних овочевих рослин
- •Теоретична підготовка до роботи:
- •Ботанічне групування:
- •Господарське групування:
- •Агробіологічне групування:
- •Завдання 1. Ознайомлення з класифікацією (групуванням) та розпізнаванням овочевих рослин за зовнішніми ознаками Хід роботи:
- •Завдання 2. Визначення овочевих рослин за насінням Переважну більшість насіння овочевих рослин легко визначити за іншими ознаками.
- •Хід роботи:
- •Ключ для визначення насіння
- •Завдання 3. Визначення і опис видів капусти
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання:
- •Література
Фосфорні добрива
Фосфор входить до складу важливих органічних сполук, зокрема нуклеїнових кислот, які необхідні для синтезу білків, процесів росту і розмноження клітин. Багато фосфору у фосфатидах, фітині, фосфорних ефірах, ферментах та інших біологічно активних речовинах. Важлива роль фосфору в процесі фотосинтезу, дихання, у синтезі складних вуглеводів з більш простих.
При фосфатному голодуванні затримується ріст стебел і листя.
На нижніх листках злакових культур при цьому з'являються фіолетові смуги, у картоплі – вузькі темно-коричневі смужки, а в цукрових буряків краї листків скручуються і відмирають.
Рослини засвоюють фосфор переважно у вигляді солей ортофосфорної кислоти, причому краще ті її сполуки, які добре розчиняються у воді або слабких кислотах. Поповнення запасів фосфору в ґрунті можливе лише за рахунок внесення органічних і мінеральних добрив.
Основною сировиною для виготовлення фосфорних добрив є фосфорити та апатити і частково відходи металургійної та м'ясної промисловості.
За розчинністю і доступністю для рослин розрізняють такі фосфорні добрива: 1) фосфор яких розчинний у воді (суперфосфат); 2) фосфор яких нерозчинний у воді, але розчинний у слабких кислотах (преципітат, мартенівський фосфатшлак, томасшлак, знефторений фосфат, термофосфати); 3) фосфор яких нерозчинний у воді і лише частково розчинний у слабких кислотах – фосфоритне і кісткове борошно (фосфор цих добрив доступний для більшості культур лише на кислих ґрунтах).
Суперфосфат [Са(Н2РО4)2•Н2О] виготовляється у вигляді порошку або гранул світло-сірого кольору. Це одне з найбільш поширених фосфорних добрив. Суперфосфат придатний для застосування на різних ґрунтах і під всі культури до сівби, у рядки під час сівби, під зяблеву оранку і для підживлення.
Порошковидний суперфосфат при підвищеній вологості погано розсівається і мажеться. Для поліпшення фізичних властивостей суперфосфату і зменшення поглинання фосфору ґрунтовим комплексом хімічна промисловість виготовляє гранульований суперфосфат, який не злежується при зберіганні і добре розсівається.
Подвійний суперфосфат відрізняється від звичайного більшим вмістом фосфору. Випускають його у вигляді порошку або гранул. За ефективністю він не поступається перед звичайним суперфосфатом при умові внесення однакової кількості поживних речовин.
За фізичними властивостями і впливом на рослини та ґрунт подвійний суперфосфат не відрізняється від звичайного. Оскільки подвійний суперфосфат містить багато фосфору, мало баласту, він є найбільш перспективним фосфорним добривом.
Преципітат (СаНРО4•Н2О). Він розчинний у слабких кислотах, тому це добриво доступне рослинам, особливо на кислих ґрунтах. За зовнішнім виглядом преципітат - це порошок білого кольору, негігроскопічний, не злежується і добре розсівається. Виготовляють це добриво з фосфориту і апатитового концентрату. Преципітат за ефективністю близький до суперфосфату.
Мартенівський фосфатшлак містить фосфор у вигляді Са3(РО4)2•СаО. Добувають його як побічний продукт металургійної промисловості при переробці залізних руд, багатих на фосфор. Це темно-сірий або чорний порошок.
Мартенівські фосфатні шлаки мають лужну реакцію, тому їх рекомендують вносити на кислих ґрунтах під основний обробіток ґрунту.
Термофосфати добувають, сплавляючи або спікаючи фосфорити чи апатити з лужними солями, шлаками і вапном. Термофосфати є складними сполуками. За фізичними і хімічними властивостями термофосфати близькі до мартенівського фосфатшлаку.
Фосфоритне борошно – це порошок сірого, темно-сірого або коричневого кольору, негігроскопічний, не злежується, добре розсівається. Добувають його розмелюванням фосфоритів різних родовищ. Залежно від якості вихідної сировини вміст фосфору у фосфоритному борошні вищого сорту становить не менше 30%, першого сорту – 25, другого – 22, третього-19%. Реакція фосфоритного борошна 7,2-8,1.
Фосфор фосфоритного борошна входить до складу важкорозчинних сполук (малодоступний для рослин Сa3(РО4)2, які під дією слабких кислот ґрунту поступово перетворюються в більш розчинні (СаНРО4) і доступні рослинам.
Фосфоритне борошно слід вносити до сівби і тільки на кислих ґрунтах. Якість цього добрива тим вища, чим тонший помел фосфориту.