Контрольні запитання:

1. Що таке грунт?

2. Загальна схема утворення грунту.

3. Дати характеристику потужності генетичних горизонтів.

4. Охарактеризувати забарвлення грунтів. Від чого воно залежить?

5. Дати характеристику вологості грунтів.

6. Які основні типи структури грунту і його агрономічна роль?

7. Дати характеристику включенням і новоутворенням.

8. Яким чином визначають в грунті наявність карбонатів?

9. Чим відрізняється грунт від гірської породи?

10. Які умови необхідні для того, щоб на рихлій породі почав розвиватися ґрунтоутворюючий процес?

11. У чому полягає суть ґрунтоутворюючого процесу?

12. Під дією яких факторів проходить ґрунтоутворення?

13. Яка роль зелених рослин і господарської діяльності людини в ґрунтоутворенні?

14. Що розуміють під родючістю грунту?

15. Які відрізняють види родючості?

Література

1. Ващенко И.О. Ланге К.П., Меркулов М.П. Практикум по основам сельского хозяйства. – М., 1982.

2. Везуслов В.Г. Применение гербицидов в интенсивном земледелии. – М., 1988.

3. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. – М., 1989.

4. Ковда В.А. Основы учения о почве. – Кн. 1 и 2. – М., 1973.

5. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч.посібник / Харк. держ. аграр.ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків, 2001.

6. Надточій П.П., Вольвач Ф.В., Гермашенко В.Г. Екологія грунту та його забруднення. - К., 1998.

7. Назаренко І.І. Грунтознавство: Навчальний посібник. Ч.1,2. – Чернівці, 1998, 1999.

8. Польчина С.М. Ґрунтознавство. – Чернівці, 2000, 2001.

9. Пономарева В.В. Теория почвообразовательного процесса. - Л., 1964.

10. Почвоведение / Под ред. И.С. Кауричева. - М., 1989.

11. Почвы Украины и повышение их плодородия: В 2 т. Т. 1-2. – К., 1988.

12. Практикум по почвоведению / Под ред. И.С. Кауричева. – М., 1980.

13. Рубін С.С., Михайлов А.Г., Ступаков В.П. Землеробство – К. 1980.

14. Титаренко В.П., Титаренко О.О. Сучасне сільськогосподарське виробництво. – Полтава, 2006.

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

Кафедра теорії та методики

трудового та професійного навчання

Лабораторна робота №2

Розпізнавання Основних видів мінеральних добрив. ЗМІШУВАННЯ ДОБРИВ

з курсу „Сучасне сільськогосподарське виробництво”

Полтава 2007

Мета і завдання роботи: Сформувати у студентів поняття про мінеральні добрива. Ознайомитися з класифікацією мінеральних добрив. Оволодіти методикою найпростішого визначення мінеральних добрив. Вивчити правила змішування добрив.

Знання, уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. На натуральних зразках ознайомитися з основними мінеральними добривами. Навчитись визначати добрива за зовнішніми ознаками, за характерними реакціями, правильно змішувати мінеральні добрива.

Лабораторне обладнання:

1. Набір мінеральних добрив, штативи з пробірками, металевий шпатель, дистильована вода, спиртівка, пінцет, деревне вугілля, 10%-й розчин NаОН, 5%-й розчин ВаСl₂, 5%-й розчин СН₃СООН, 5%-й розчин НСl, 2%-й розчин АqNО₃, лакмусовий папірець (червоний і синій), 10%-й розчин сірчаної кислоти.

Завдання на самостійне опрацювання:

Студенти повинні вивчити матеріал із підручника, конспекту лекції, практикуму, а також відповісти на поставлені контрольні запитання.

Порядок оформлення звіту:

1. Виконати завдання 1.

2. Виконати завдання 2.

Примітка: Форма запису результатів наведена в кінці роботи.

Агрохімія – (агрономічна наука) – наука, що вивчає мінеральне живлення рослин, прийоми впливу на хімічні та біологічні процеси, які відбуваються в грунті; застосування добрив, хімічну меліорацію грунтів, використання гербіцидів і ростових речовин для вирощування високих урожаїв.

Агрохімія є науковою основою хімізації сільського господарства. Д.М. Прянишников зазначав, що завданням агрохімії є вивчення кругообігу речовин у землеробстві і з’ясування тих заходів впливу на хімічні процеси, які відбуваються в грунті та рослині, підвищуючи урожайність або змінюючи склад ґрунту.

Агрохімія виникла у вигляді примітивних рецептів і рекомендацій ще до нашої ери. Основоположником наукової агрохімії були Жан Батіст Буссенго (1802-1887), який розпочав вивчення кругообігу речовин в землеробстві і звернув увагу на першорядне значення азоту та Юстус Лібіх (1303-1373) – основоположник теорії мінерального живлення рослин. Великий російський хімік Д.І. Менделєєв досліджував особливості застосування добрив у різних зонах. Він розробив різні методи виробництва добрив, аналізу грунтів.

Проте основоположником вітчизняної агрохімії по праву вважається Д.М.Прянишников (1885-1948), автор фундаментальних досліджень з азотного живлення рослин, автор понад 500 робіт з найрізноманітніших проблем агрохімії.

Основним завданням агрохімії є вивчення взаємозв'язків між рослинами, грунтом і добривами, притому в центрі цих взаємозв'язків стоїть рослина і її потреби.

В результаті застосування добрив підвищується стійкість рослин проти хвороб, рослини швидше дозрівають, краще використовують вологу тощо.

Застосування гербіцидів і отрутохімікатів є важливим засобом захисту культурних рослин і вирощування високих врожаїв.