ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

Кафедра теорії та методики

трудового та професійного навчання

Лабораторна робота №1

ПІДГОТОВКА ЗРАЗКА ГРУНТУ ДЛЯ АНАЛІЗУ. ВИЗНАЧЕННЯ МорфологічнИХ ознак ґрунтів

з курсу „Сучасне сільськогосподарське виробництво”

Полтава 2007

Робота 1. Підготовка зразка грунту для аналізу

Мета і завдання роботи: Сформувати у студентів поняття про механічний склад ґрунту і його значення для родючості ґрунту.

Знання, уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. Навчитись готувати середній зразок ґрунту для аналізу, визначати гранулометричний склад найпростішими способами. Навчитись визначати структурний склад ґрунту. Вивчити класифікацію грунтів за гранулометричним складом.

Опис лабораторного обладнання:

1. Повітряно-сухий грунт (1,5-4 кг). 2. Цупкий папір. 3. Набір зразків грунтів різного гранулометричного складу. 4. Вода, піпетки, шпатель, фарфорові ступки. 5. Набір сит. 6. Хімічні стаканчики на 100 мл.

Завдання на самостійне опрацювання: Студенти повинні вивчити матеріал із підручника, конспектів лекцій, практикуму, а також відповісти на поставлені контрольні запитання, які розміщені в кінці лабораторної роботи.

Порядок оформлення звіту:

1. Виконати завдання №1 (Взяття середніх зразків ґрунту).

2. Виконати завдання №2 (Визначення гранулометричного складу ґрунту за його пластичністю).

3. Замалювати в зошиті мал. 1.

4. Виконати завдання №3 (Визначення структурного складу ґрунту).

Примітка: форма запису результатів завдання наведена в кінці кожної завдання.

Теоретична підготовка до роботи

Гранулометричний склад – це відносний (у відсотках) вміст у ґрунтоутворюючій породі і грунті частинок різних розмірів (табл. 1).

Існує декілька поділів механічних елементів за величиною.

В нашій країні найбільш широке поширення одержала класифікація запропонована професором Н.А. Качинським.

Табл. 1

Класифікація грунтів за гранулометричним складом (за Н.А.Качинським)

Назва грунтів за механічним складом	Вміст фізичної глини (частинки 0,01 мм) у %			Вміст фізичного піску (частинки 0,01 мм) у %
	Ґрунти			Ґрунти
	Підзолистого типу грунтоутворення	Степового типу грунтоутворення чорноземи і жовтоземи	Солонці і сильно солонцюваті грунти	Підзолистого типу грунтоутворення чорноземи і жовтоземи	Степового типу грунтоутворення чорноземи і жовтоземи	Солонці і сильно солонцюваті грунти
Пісок пухкий	0-5	0-5	0-5	100-95	100-95	100-95
Пісок зв’язаний	5-10	5-10	5-10	95-90	95-90	95-90
Супісок	10-20	10-20	10-15	90-80	90-80	90-85
Суглинок легкий середній важкий	20-30 30-40 40-50	20-30 30-45 45-60	15-20 20-30 30-40	80-70 70-60 60-50	80-70 70-55 55-40	85-80 80-70 70-60
Глина легка середня важка	50-65 65-80 >80	60-75 75-85 >85	40-50 50-65 >65	50-35 35-20 <20	40-25 25-15 <15	60-50 50-35 <35

Від гранулометричного складу ґрунту багато в чому залежать його найважливіші показники, бо він впливає на хід різних грунтотворних процесів. Легкі за гранулометричним складом грун­ти, порівняно з ґрунтами важкими, мають кращу водопроникність, але гіршу водоутримуючу здатність, вони менш пластичні, в них гірше відбуваються процеси вбирання, гумусоутворення в них гірші і тому вони, як правило, бідніші перегноєм, ніж важкі грунти. Легкі грунти чинять менший опір робочим органам ґрунтообробних машин і знарядь. Вони звичайно менш структурні. Найкращими ґрунтами для вирощування культурних рослин, як правило, є грунти середнього гранулометричного складу. Як піщані, так і важкоглинисті і глинисті грунти для вирощування рослин малопридатні.

Гранулометричний склад грунтів і ґрунтоутворюючих порід треба брати до уваги і при будівництві різних інженерних споруд, бо різні за складом породи мають ступінь деформації, здатність обсипатися, фільтрувати крізь себе воду і т.п. Також треба знати гранулометричний склад порід при розрахунку гідротехнічних комплексів, у тому числі і зрошувальних споруд.

На важких грунтах утворюються грунти важкого ґранулометричного складу, на легких – легкого.

Однак у процесі утворення ґрунту гранулометричний склад породи значно змінюється. За профілем ґрунту, що утворюється, відбудеться перерозподіл частинок різного розміру, збагачення ґрунту на одні частинки і збіднення - на інші. Вивчення гранулометричного складу ґрунту за профілем дає можливість вияснити ці зміни і точніше встановити характер ґрунту, його генезис.

З метою класифікації грунтові частинки часто об’єднують у дві фракції:

- фракцію "фізичного піску" (всі частинки більші 0,01 мм);

- фракцію "фізичної глини" (всі частинки дрібніші 0,01мм).

Практично гранулометричний склад визначають за відносним вмістом у грунті частинок "фізичного піску" і частинок "фізичної глини".

За вмістом їх у грунті останні класифікують за гранулометричним складом, виділяючи такі групи (рекомендуємо цю скорочену класи­фікацію з середніми величинами вмісту частинок, як дуже зручну для запам’ятовування. Розгорнуту шкалу наведено в табл. 1).

Табл. 2

Скорочена класифікація грунтів за гранулометричним складом

Ґрунти	Вміст частинок фізичного піску, в %	Вміст частинок фізичної глини, в %
Піщані	100-90	0-10
Супіщані	90-80	10-20
Легкосуглинкові	80-70	20-30
Середньосуглинкові	70-60	30-40
Важкосуглинкові	60-50	40-50
Глинисті	менше 50	Більше 50