
- •1 Загально-технологічна частина
- •Аналіз креслення деталі, технічних умов, визначення типу виробництва
- •Аналіз існуючого технологічного процесу
- •Розрахунок горіння палива
- •Теплотворність палива
- •2.2 Кількість повітря, яка необхідна для повного спалювання одиниці палива
- •Кількість і склад продуктів повного спалювання палива
- •3 Тривалість нагріву металу
- •4 Розрахунок розмірів робочої камери печі
- •5 Вибір матеріалів для побудови печі
- •6 Тепловий баланс печі
- •6.1 Нагрів металу
- •6.3 Втрати тепла з димовими газами
- •6.5 Втрати теплоти через вікна печі
5 Вибір матеріалів для побудови печі
Вибір матеріалів для побудови печі проводиться за даними із вище наведених розрахунків.
Згідно наших даних підбираємо стіни, внутрішній шар яких шамот класу В товщиною 250 мм та шар теплоізоляції діатомітова цегла товщиною також 250мм.
Склепіння печей вибираємо з внутрішнім шаром – шамот класу А товщиною 230 мм, та теплоізоляційним шаром – товщиною 200 мм ізоляційної засипки.
Рис 5.1 – Схеми стін та склепінь печі
6 Тепловий баланс печі
Під час роботи печі відбувається безупинна передача тепла від більш гарячих тіл до більш холодних.
Тепловий баланс печі враховує всі джерела приходу і витрати тепла піччю.
Прибуткова частина теплового балансу печі складається з тепла, яке виділилося при спалюванні палива та тепла, яке повернулось у піч через рекуператор. Видаткова частина балансу буде складатися з декількох статей:
нагрів металу;
нагрів тари;
втрати з продуктами горіння;
втрати через стіни, склепіння і черінь печі;
втрати тепла через вікна печі;
6.1 Нагрів металу
Тепло, витрачене на нагрів металу, тобто деталей, що піддаються термічній обробці, – це єдина корисна складова балансу. Кількість тепла на нагрівання металу визначається за формулою
(6.1)
де П – продуктивність печі, кг/год.
(6.2)
де
–
маса деталі, що рівна 5,45 кг.
кг/год,
кДж.
6.2 Нагрів тари
Тепло, витрачене на нагрівання тари, – небажана складова балансу. Чим важча тара, тим менше к.к.д. печі. Тара – піддони і пристосування для розміщення деталей на піддоні. Кількість тепла на нагрівання тари за 1 год визначається по формулі:
,
(6.3)
де
– маса тари, що нагрівається за 1 год,
кг.
,
(6.4)
де
– маса прутків, кг;
– маса
кутників, кг;
–
маса
контуру тари, кг.
,
(6.5)
де
– густина прутків, що виготовлені із
жароміцної сталі, 7820 кг/м3,
– об’єм
прутків, що знаходиться за формулою:
,
(6.6)
де
– об’єм прутків за шириною, м3,
– об’єм
прутків за довжиною, м3.
,
(6.7)
де
– кількість прутків , що лежать по ширині
тари, 14 шт,
– ширина
тари, 1,280 м,
– площа
перерізу прутків, що рівна 0,000025 м2.
м2.
,
(6.8)
де
– кількість прутків , що лежать по
довжині тари, 43 шт,
–
довжина
тари, 2,11 м,
–
площа
перерізу прутків, що рівна 0,0001 мм2.
м3.
м3.
кг.
Маса 1 метра кутників 35×30 рівна 2,1 кг, а маса двох кутників довжиною 2,11 м рівна:
кг.
Маса контуру тари з перерізом 50×10 мм знаходиться за формулою:
,
(6.9)
де
– об’єм контуру, м3,
– густина
металу контуру, 7820 кг/м3.
м3.
кг.
кг.
кДж.
6.3 Втрати тепла з димовими газами
Продукти, що утворяться при спалюванні палива, виходячи з печі, несуть із собою велику кількість тепла, яке визначається за формулою:
(6.10)
де
– об’єм продуктів горіння, м3/м3
(6.11)
кДж.
6.4 Витрати тепла через стіни, склепіння і під печі
Зовнішня поверхня печі має більш високу температуру, ніж навколишнє середовище, тому відбувається безупинна передача тепла печі навколишньому повітрю за рахунок конвекції і навколишньому простору за рахунок випромінювання.
Кількість тепла, що витрачається стінами печі вогнетривкого шару можна визначити за формулою:
,
(6.12)
де
–
коефіцієнт теплопередачі шамотної
цегли, Вт/(м·°С),
–
температура
в печі, 1110 °С,
–
температура
на межі вогнетривкого і теплоізоляційного
шару, 230 °С,
–
площа
стінок печі, м2.
Вт/(м·°С).
,
(6.13)
де
–
площа правої і лівої стінок, 8,9 м2,
–
площа
задньої і передньої стінок, 5,6 м2,
–
площа
нижньої частини печі, 3,7 м2.
м2.
кДж.
Кількість тепла, що витрачається стінами печі теплоізоляційного шару можна визначити за формулою:
(6.14)
де
–
коефіцієнт теплопередачі діатомітової
цегли, Вт/(м·°С),
–
температура
на межі внутрішнього і теплоізоляційного
шару, 230 °С,
–
температура
зовнішніх стінок печі 70 °С.
Вт/(м·°С).
кДж.
Кількість тепла, що витрачається склепінням печі внутрішнього шару можна визначити за формулою:
,
(6.15)
де – коефіцієнт теплопередачі шамотної цегли, Вт/(м·°С),
– площа внутрішнього шару, 4 м2.
кДж.
Кількість тепла, що витрачається теплоізоляційним шаром можна визначити за формулою:
,
(6.16)
де
–
коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційного
шару, Вт/(м·°С),
– площа теплоізоляційного шару, 5,75 м2.
Вт/(м·°С).
кДж.
Загальні витрати тепла через стіни:
(6.17)
кДж.