3.2 Аналіз виробничого травматизму, професійних захворювань, загальної захворюваності й аварій на підприємстві

У цьому підрозділі за матеріалами переддипломної практики (звіт з охорони праці за останній рік, форми: № І-УБ-відомча, № 1-ПВ, № 23-тн, № 2-ТБ, № І ППО, 60, 80-ОП, Н-1, Н-5 і ін.) наводяться узагальнені дані з травматизму, професійних захворювань і загальної захворюваності на підприємстві за останній рік виконується аналіз роботи підприємства за показниками частоти й тяжкості травматизму (Кч і Кт), видів професійних захворювань, категорій працюючих; виявляються найбільше травмонебезпечні й несприятливі за умовами праці дільниці й види робіт, перелічуються травмуючі фактори.

Виконується порівняний аналіз зміни показників травматизму (у тому числі, на одиницю зробленої продукції) за попередній рік.

Наводяться дані про аварії на підприємстві за останні роки (види, причини й наслідки аварій). Виявляються найбільш небезпечні, з погляду виникнення аврій, дільниці робіт.

Дані аналізу доцільно приводити в табличній формі та у вигляді графіків.

3.3. Аналіз матеріального збитку від виробничого травматизму, професійних захворювань, загальної захворюваності й аварій. Витрати на заходи щодо охорони праці

Вихідними даними для виконання аналізу є матеріали державної статистичної звітності (форми: № 1-ПВ, № 1-УБ, № 1-ППО та ін.), відомості економічного відділу й бухгалтерії підприємства, фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і ін.

У проекті наводяться дані про загальний матеріальний збиток підприємства за останній рік через незадовільні умови праці, виробничого травматизму і загальної захворюваності. Крім того, наводяться дані про відрахування коштів у фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань; витрати, пов’язані зі стягненням штрафів на підприємство за порушення нормативних актів з охорони праці; витрати, пов’язані з виплатою компенсацій і наданням пільг працівникам за несприятливі умови праці, а також дані про збиток підприємства в результаті виникнення аварій, про витрати, пов’язані з їх ліквідацією й усуненням наслідків.

Наводяться дані про розмір збитку, пов’язаного зі зниженням продуктивності праці на дільницях підприємства з несприятливими умовами праці. Наводяться дані про сумарні витрати на здійснення заходів щодо охорони праці за останній рік роботи підприємства і про розподіл цих витрат за конкретними статтями витрат. Порівняний аналіз і висновки про доцільність даних витрат, здійснюється за результатами проведеного в попередньому підрозділі аналізу травматизму, професійних захворювань і аварій на підприємстві. Наприкінці наводяться висновок про доцільність збільшення (зниження) витрат на конкретні заходи щодо охорони праці, спрямовані на підвищення ефективності роботи підприємства.

Дані аналізу доцільно приводити в табличній формі.

3.4. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці у конкретному відділі (дільниці, цеху і т.І.)

У цьому підрозділі описується стан умов праці у відділі, в якому студент проходить практику, тобто в приміщенні, де знаходиться робоче місце.

На основі проведеної оцінки умов праці необхідно розробити відповідні управлінські рішення та організаційні заходи, що дозволять запобігти негативному впливу на працюючих виявлених небезпечних i шкідливих виробничих чинників або ж обмежити їх негативний прояв у межах допустимих норм. Детальна розробка відповідних управлінських рішень та організаційних заходів виконується лише з окремих, найбільш шкідливих і небезпечних чинників. Стосовно інших шкідливих i небезпечних виробничих чинників студент-дипломник пропонує лише можливі санітарно-гiгiєнiчнi i органiзацiйнi рішення та заходи.

У разі потреби розглядається необхідність застосування засобів колективного та iндивiдуального захисту. Слід зауважити, що в підрозділі не пропонується проводити детальну експертизу негативних і шкідливих виробничих чинників, оскільки умови праці в офісах, не належать до критичних з точки зору дії цих чинників. Тому мова йде про виявлені в ході практики факти та управлінські пропозиції щодо їх усунення. Технічні рішення не розглядаються.

Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, вказується, чи є поблизу автомобільна дорога, виробничі приміщення з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізнична колія, високі дерева чи будівлі, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість.

Особливу увагу в даній частині розділу необхідно приділити управлінським рішенням та організаційним заходам з електробезпеки використання у виробничому процесі допоміжного обладнання (вимірювальної, освітлювальної та іншої допоміжної апаратури, електронно-обчислювальних машин (далі – ПЕОМ).

Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих; система опалення, вентиляції (природна чи штучна), освітлення (природне та штучне). Вибір рішень та організаційних заходів, що забезпечують необхідний рівень безпеки, нешкiдливi та комфортні умови праці, повинен бути оптимальним з точки зору охорони і безпеки праці, захисту навколишнього середовища, економічних витрат, маси i габаритів апаратури, вигоди її експлуатації, продуктивності праці i працездатності людини

та iн., а також повинен бути обґрунтованим діючими нормативними документами, при цьому ефективність запропонованих рішень і заходів бажано підтвердити техніко-економічними розрахунками.

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів нормуються згідно з ГОСТом 12.1.045-84 ССБТ [16]. Для робочих місць користувачів персональних комп’ютерів (ПК) потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання встановити згідно з вимогами НРБУ-97, а допустимі рівні неіонізуючого електромагнітного випромінювання − згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98 (додаток Б). Іонізуюче випромінювання та розряди статичної електрики призводять до іонізації повітря робочої зони. Нормативні рівні концен-трації позитивних та негативних іонів повинні відповідати вимогам СН 2152-80.

Одним із найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум Для характеристики зашумованості на виробництві необхідно виявити джерела шуму, виписати характеристику їх параметрів, яку можна отримати у відділах охорони праці підприємства (організації, установі). Одержані значення шуму необхідно порівняти із санітарни-ми нормами згідно з ДСН 3.3.6.037–99. При аналізі шуму та вібрації необхідно визначити їх допустимі значення (додатки В і Г).

У цій частині також мають бути висвітлені питання, пов’язані з організацією робочого місця (відповідність площі робочих місць санітарним нормам; розміщення меблів відповідно до їх функціонального призначення; відповідність обладнання робочого місця кількості та номенклатури знарядь праці змісту і особливостям виконуваної роботи; кількість і розміщення ПК та іншої офісної техніки).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Для проведення атестації робочих місць і встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці” за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Далі, на підставі атестації робочого місця, слід охарактеризувати напруженість праці за такими напрямами:

• відповідність площі та обсягу, що зайняті робочим місцем, діючим нормам;

• відповідність обладнання вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;

• технологічна оснащеність робочого місця (засоби захисту приладів і їх технічний стан);

• відповідність технологічного процесу, устаткування, інструментів, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці. Необхідно також звернути особливу увагу на вимоги до організації робочого місця.

Дані аналізу доцільно приводити в табличній формі.